Facebook

вівторок, 31 травня 2016 р.

Досвід користування з послуг мобільного оператора T-Mobile (Heyah)

Є маленька приємно-неприємна новина по моїй справі. Зателефонувавши сьогодні, адже 2016-05-31 був останнім встановленим ними терміном на мою апеляцію на відмовну децизію від 2015-12-29, до мого улюбленого Urzędu do Spraw Cudzoziemców - Departament Legalizacji Pobytu, взнав, що мені продовжили термін винесення рішення до 2016-07-01. Що ж, "będę czekać na spokojnie" ще трохи більше місяця. Благо, цьому мене польська бюрократія навчила. Власне це основний їхній больовий прийом: очікування. Бо не кожен в змозі з різних причин це витримувати, починаючи від фінансових, закінчуючи психологічними. Тому варто скористатись філософськими прийомами Айкідо. Я їх застосовую у вигляді спрямування часового виміру у досить часті sprawdzania stanu mojej sprawy способом телефонування. І це дає плоди. Шкода тільки, що я цю практику почав використовувати дещо із запізненням.

Але, перебуваючи у стані меланхолійного збудження, сьогоднішню коротку публікацію хочу присвятити польському мобільному оператору, котрого власне я і використовую, без порівняння з іншими, бо нічого мудрого не напишу, бо не використовував інших. Вкажу проблеми, з котрими я та мої рідні стикнулись, та знайдені способи їх вирішення. Адже, усім українським заробітчанам в Польщі відомо, що "з Heyah дешево дзвонити до України". Тому, може хтось, приїхавши на заробітки, навчання чи довгу туристичну мандрівку до "другої Канади для українців" і, не знайшовши іншої інформації, скористається моїми вказівками й відішле у космос для мене повідомлення з текстом "Dzięki", а я його в якомусь житті дочекаюсь й відберу. 

В чомусь я можу помилятись, я не часто телефоную з komórkowego. В такому випадку, якщо комусь не шкода свого дорогоцінного часу, може в коментарях мене підправити, не ображусь.

Отож, стартовий пакет коштує 5 zł на 14 днів, які Ви миттєво видзвоните, не встигнувши зрозуміти, коли. Купити його можна буквально всюди: кіоски, супермаркети тощо. Вигляд має приблизно такий:
Може мати й інший вигляд, залежно від тарифного плану, напевне, не знаю. Бо мені пощастило отримати його в подарунок від сестри в перший день приїзду.

Doładować (поповнити рахунок) можна
a) в кіосках чи магазинах - в цьому випадку дадуть дооовгий чек, де є код, який потрібно wprowadzić;
b) зробити поповнення з банківського рахунку - цим способом особисто я користуюсь, бо є зручний з огляду на те, що не потрібно трусити своїми кістками й тим, що на них, попиваючи кавусю;
c) наразі не знаю.

Якщо мені не зраджує пам'ять, то перший раз треба поповнити на мін. 25 zł, щоби мати можливість місяць користуватись сімкою. Може плутаю, не знаю, читайте смс, що приходять.

Перевірка стану рахунку, як і наш улюблений "дзвінок до оператора" тут платні. Це змусило мене шукати альтернативу. Знайшов:
Потрібно ввести свій номер телефону, і Вам за 5.5 секунди приходить смс з hasłem (паролем). Вводите і бачите приблизно таке:
Так, гроші закінчуються, ще одна причина для медитації
Якщо маєте телефон з Android, то завантажте собі аплікацію "Mój T-Mobile".
Отож, доступ до свого особистого кабінету є. Далі потрібно вибрати пакет, один з тих, котрі бачите на скріні. Я зараз використовую останній: безкоштовні нелімітовані дзвінки на всі номери T-mobile та Heyah, 1 Гб інтернет і безліміт на смс. В Україні смсками не користувався, а тут почав з огляду на те, що доводиться на роботі вдавати, що працюєш, а не теревениш по комурці. Жарт лише тільки з часткою жарту. Інтернету мені особисто вистачає, не використовую й більше 200 Мб на місяць. Але то я вже досить старий, а молоді треба побільше, аби всі деталі на фото можна було зобачити. Знову жарт, і знову лише... Так, не повторюватимусь.

Інша важлива річ. Тут всім на початку спарюють якусь платну послугу, власне користуючись тим, що багато приїздить іноземців, котрі ще не володіють мовою в повній мірі. Приходить смс, де написано, що Вам підключено те, чи те. І якщо не хочете, то вишліть смс на такий то номер з таким то словом, чи кодом. Або щось подібне. Маєте 30 днів. І я на таке попався, втратив кілька злотих, і мій брат двоєрідний з жінкою, котрі приїхали до лікарні в м.Bydgoszcz лікувати хворого на рак крові (білокрів'я) 8-ми річного сина. 

То важка і тривала була битва за його життя. І Ваш покірний слуга взяв у ній одну з активних ролей, налагодивши всі необхідні контакти тут, в Польщі, включно аж їх до їх транспортування з Варшави. По це, імовірно, колись теж напишу. Бо можу надати контакти людей, котрі зможуть не безкоштовно, звісно, допомогти врятувати ще чиєсь життя. Адже часом інформація рухає матерією.
Так от. У моєму випадку вистачило щось там відіслати на якийсь там номер і мені відключили так щедро вдаровану платну послугу "Granie na czekanie". До речі, деякі з них можна побачити в тому особистому кабінеті, приходьте частіше додому. Моїм родичам пощастило менше. Смс вони у себе не знайшли, тому довелось шукати, як відключити їх "AGORA CIEKAWOSTKI". Знову ж таки чорна скринька на ім'я інтернет допомогла. Записуйте. Спочатку я віднайшов мейл kontakt@heyah.pl. Написав, аби відключили таку класну послугу. Наступного дня, отримав відповідь, але вже від boa@t-mobile.pl:
Witam,

 dziękuję za wiadomość.


 Uprzejmie informuję, że w celu wyłączenia usługi Ciekawostek, niezbędne będzie podanie następujących danych:



(gdy numer jest zarejestrowany)

- numer telefonu
- imię i nazwisko właściciela /pełna nazwa firmy
- hasło abonenckie lub numer PUK (w przypadku braku hasła lub numeru PUK proszę o podanie numeru pesel oraz adresu zameldowania) 


(gdy numer jest niezarejestrowany)

- numer telefonu
- numer PUK
(w przypadku braku numeru PUK proszę o podanie dwóch z wymienionych informacji: numer karty SIM [19-cyfrowy numer na karcie SIM], stan konta, data i kwota ostatniego doładowania, dwa przykładowe numery na które najczęściej są wykonywane połączenia ). 
 Po otrzymaniu powyższych danych, zajmę się sprawą.
Мене цікавив другий виділений жирним пункт, бо то не контрактний номер. Вислав їм буквально вчора вечором ще раз номери телефону і вперше PUKи брата і його жінки. Зранку - вуаля, Sylwia pisze:
Witam,

Dziękuję za dosłanie danych.
Uprzejmie informuję, że wyłączyłam usługę Ciekawostki.
Życzę miłego dnia.
Відключила і бонус: побажала мені милого дня. Шкода, не здійснилось її побажання, але не її провина в тому, що енергії одного побажання було мало для того, аби змінити напис на дошці життя. Але вона принаймні спробувала. Dzięki, Sylwije! 

Отож, działa! Якщо комусь не подобатиметься платна послуга, сміло пишіть на ці 2-а мейли навіть одразу, вказавши номер телефону, PUK і назву радості, яку відірвете від своєї комурки.

Що ж, втомився, я відпочивати. Якщо щось пропустив, то допрацюйте самостійно. Досвід приходить з часом і в праці.

До нових віртуальних зустрічей!

P.S.: Пишіть цензурні коментарі до публікацій, якщо щось цікавить. В блозі мені простіше відслідковувати, аніж в інших місцях.

суботу, 28 травня 2016 р.

Співбесіда, przesłuchanie w Mazowieckim Urzędzie Wojewódzkim w Warszawie

УВАГА! В спосіб підтвердження в минулому польського громадянства предків, але без підтвердження польської національності, Kartę Stałego Pobytu вже не отримати

Співбесіда була призначена на 14.09.2015 10:30. Я, звісно, в цей погожий сонячний день прийшов раніше хвилин на 20, знайшов кабінет, де вона мала відбутись та й став чекати. Буквально за хвилин 5 підходить до мене чоловік з папкою і питає, чи пан на співбесіду. То був інспектор Tadeusz Jankowski, котрий провадив співбесіду. Очевидно, мене впізнав по фотографії у справі.

Зайшли ми до кабінету десь о 10:20, раніше встановленого часу. Приміщення мало чим відрізнялось від державних установ України (співбесіда ще відбувалась в старому приміщенні в районі Starego Miasta, ul.Długa 5). Там вже була одна пані інспектор, а з іншого боку столу сиділи двоє азіатів: чоловік і молода жінка. Як виявилось, та жінка прийшла на співбесіду, а чоловік - її перекладач.

Тут варто зробити відгалуження в темі. Якщо хтось також ітиме на подібну співбесіду, то варто знати, що можна йти з перекладачем. Перед моєю співбесідою сестра телефонувала (бо я ще на той час англійську знав значно краще за польську) до уженду і питала, чи може хтось зі мною прийти, оскільки не надто на високому рівні володію польською. То їй відповіли, що мусить бути незаінтересована особа. Тобто, родичі одразу відпадають. Стосовно друзів не знаю. Імовірно, мусить бути сертифікований перекладач. Не знаю, не зондував далі це питання.

Отож, повернемось до наших azjaców. Мій інспектор почав щось наклацувати на старенькому комп'ютері з "дутим" CRT монітором, а я був змушений чути, про що протікає жвава бесіда у цих друзяків. Значить, питає пані інспектор питає щось таке "Niech Pani powie, jakim transportem jechała na przesłuchanie?". А та пані відповідає "Йинь цяо сьин пєнь цєнь зіень шау...". Ну щось на кшталт того ))). Хто розуміється на цій невідомій мові, то перекладе, про що вона говорила. Звісно, перекладач щось там переклав. Але я втратив інтерес до них, бо нічого корисного не зміг би почерпнути. І, забігаючи наперед, скажу, що не помітив, коли вони завершили цю захоплюючу розмову, бо, коли я закінчив свою, то їх слід давно вистиг.

Варто зауважити, що до співбесіди я готувався аж два дні, в суботу та неділю. Я по життю ніколи не напружувався перед екзаменами, часами і футбол ганяв по пів дня у дні підготовки, коли інші колєжанки ночами не спали. А результат мав кращий за них. Ну, то вибір і можливості кожного. Не хвалюся, просто хочу підготувати підґрунтя для реабілітації за невірні відповіді на історичні та географічні питання на співбесіді. Підготовку здійснював переважно у Вікіпедії українською мовою, трохи й польською. За основу брав дані зі співбесід, котрі добрі люди викладали в інтернет, або те, що google видає. Ось два з таких джерел:
Питання на іспиті при отриманні Карти Поляка
Питання на іспиті при отриманні КАРТИ ПОЛЯКА

Як видно, питання зазвичай з отримання Карти Поляка. Бо по моїй темі Karta Stałego Pobytu по походженню мало що є, якщо взагалі є. Це й стало однією з причин, чому вирішив розпочати власний блог для деталізації цього темату.

Пан Tadeusz почав "допит" із загальних питань: чи погоджуюсь на співбесіду без перекладача, ім'я та прізвище, дата та місце народження тощо. Потім запитав, чому я вважаю, що маю польське походження. Я відповів, що, бо вважаю, що як мінімум бабця мала польське коріння. Питав, чи маю якісь інші документи, що підтверджують польськість. Звісно, я не мав нічого більше. А, враховуючи, що двоєрідна сестра по цих же документах отримала посвідку на проживання, я, наївний, й не задумувався, що потрібно ще щось. Питав, з ким з родини розмовляю польською і як її вчу. То відповів, що розмовляю з кузинкою, а вчу з підручника, комп'ютера та спілкуючись на роботі. Ще пан питав, як я вважаю, на якому рівні я володію польською. Я, увімкнувши на 100% скромність, вказав що на 3-и пункти з 5-и можливих.

Цікавий момент. Коли пан питав мене про рівень знання польської, я дозволив собі сказати, що володію англійською. Його обличчя прийняло дещо злісний вигляд і він відповів: "То нічого не означає, пан в Польщі!". Власне, це зрозуміло, бо я наче по процедурі походження пробую отримати посвідку на проживання в Польщі. Але, гадаю, є ще вікове та професійне пояснення. Пан Tadeusz - чоловік років 50-и, не такий вже й молодий. І вважаю, що на посади інспекторів, а тим паче тих, котрі спілкуються з іноземцями, беруть не простих поляків, а які самі мають певні позиції. Тому вони чітко відловлюють можливих кандидатів, котрі могли б загрожувати паньству.

Потім блок польських традицій та релігійних свят. Тепер, коли я  маю протокол, то бачу, що записано, наче я казав, що в родині святкуємо Різдво 25-го. Хоч я говорив просто, що "Різдво є 25-го числа", маючи на увазі польське. Це надто важливо з огляду на те, що у нас в родині хоч і не святкується Різдво 25-го, але ніякої грандіозної роботи на нього ми ніколи не планували. Бо, як казала моя бабця "Ніхто точно не знає, яке є правильнішим". Хочу зауважити, що протокол пан Tadeusz набирав на комп'ютері сам, я лише в кінці швидко перечитав.

Історичний та географічний блок вважаю провальним. За два дні мені таки чомусь не вдалося вивчити усю історію Польщі. Плюс переживання.

Також інспектор питав, чи мав проблеми з правом в Польщі й за кордоном. Звісно, не мав.
Ще зауважу, що після складання wniosku вони дали запит до польських органів на цей темат. Ось копія листа, висланого до коменданта столичної поліції стосовно мене.
Запит на темат проблем із законом

Я його фото зробив в травні, коли ходив на огляд документів моєї справи. Про це пізніше.

Але найцікавіші питання були практично в кінці. До того привітний пан Tadeusz увімкнув свою польськість, почав психологічно тиснути на мою українськість. Я вже знав, що можуть бути питання, котрі дотикаються до проблеми взаємостосунків українців та поляків у 40-их роках минулого століття. Не скажу, що я багато знав з цього темату, але певне уявлення було. Мій вік вже відкинув мене до більш поміркованої категорії людей. Та й ще моя родина власне й постраждала в руслі цієї теми. Але самими питаннями я був заскочений.

Перше з них: "Прошу розповісти ким були для Польщі та поляків Степан Бандера та Роман Шухевич? Яка пана Думка?". Я відповів, на мою думку, вірно з будь-якої точки зору, навіть не зрадивши власним переконанням: "Для поляків вони є злими людьми, тими, хто вбивали поляків". Отже у відповіді я своєї думки не висловив, а тільки сказав, ким їх вважають поляки. Аналогічно можна було б і відповісти стосовно росіян чи когось іще. А моя думка для посту така, що кожен має право захищати своє життя та життя рідних, боротись за свободу рідного краю. А методи визначає час. Ми, котрі не жили тоді, не можемо і не зможемо судити тих, хто жив і помер тоді, бо не той хліб ми їли, і не бачили ту землю, перемішану з кров'ю. Я знаю багато правдивих історій, в котрих колись друзі поляки та українці через кілька років вбивали один одного під впливом часу та тодішньої пропаганди. І неможливо жодного з них виправдати з огляду на порушення заповіді Божої "Не вбий". Тому і не хотів би я бути на їхньому місці, бо людина в ті часи втрачала людські риси, а радше наближалась до тварини, котра протуровує свій шлях первісними інстинктами. Це жахливо, друзі.

Друге питання: "Прошу описати, вказати місця, котрі принаймні в скромний спосіб увічнюють пам'ять наших співвітчизників, жорстоко вбитих на Волині УПА та ОУН, чи мають вони свої цвинтарі, а на їх гробах можна поставити хрест, запалити свічки, помолитись за їх душі?". Вау! Ото було питання! Zgadzam się! По його довжині, складності побудованого речення, згадуванні слова "співвітчизники", мабуть пробуючи переманити мене в команду поляків, а також тональність та погляд пана Tadeusza, котрих Вам пощастило не бачити, можна здогадатись, що він мав на увазі між рядків й що хотів почути. Але я й тут не розгубився і відповів правдиво стосовно мене; "Не був на Волині". І було додано, але не потрапило у протокол, що з цієї причини я не можу судити, чи там щось таке, чи немає.

Стосовно цих двох питань, незважаючи на те, що маю свою точку зору, хочу дати належне полякам. Вони дуже шанують свою історію й тих, котрі загинули в певні трагічні моменти історії. На кожному кроці пам'ятники, пам'ятні таблички на вулицях та костелах, в громадському транспорті на інформаційних моніторах завжди згадуються якісь події з історії. Так кристалізується нація та країна в цілому. Україні варто було б цьому навчитись. Але, наша проблема, що ми до цього часу ще не мали української влади, а тільки олігархів. То наша біда.

Ось фотокопії мого протоколу.

Protokoł przesłuchania (s.1)
Protokoł przesłuchania (s.2)
Protokoł przesłuchania (s.3)
Отож, швиденько перечитавши протокол, я його підписав. Ми подякували один одному й вийшли на коридор, де продовжили розмову у неформальній обстановці.

Я запитав, чи довго мені треба буде чекати рішення. Він ж відповів, що залишилась формальна частина. Бо він не бачить проблем в моїй справі: кузинка отримала карту, пан (типу я) працює вже в Польщі, досить добре володіє польською. То потрібно просто зачекати.

Ще я запитав стосовно процедури отримання карти моїми дітьми. Пан Tadeusz сказав, що, я вже можу починати підшуковувати їм школу, і вже з початку наступного навчального року можу їх забирати до Польщі.

Як виявилось потім, пан Tadeusz був великим оптимістом і це, імовірно, мене дещо розслабило, що польською бюрократією не пробачається.

суботу, 21 травня 2016 р.

Складання заявки (wniosku) на Pobyt Stały

УВАГА! В спосіб підтвердження в минулому польського громадянства предків, але без підтвердження польської національності, Kartę Stałego Pobytu вже не отримати

Отож, після приїзду до Польщі, я мав тиждень на підготовку документів для складання заявки (wniosku) на Pobyt Stały, котра надає право постійно проживати, працювати та користуватись різноманітними правами, в тому числі фінансовими, окрім виборних, на рівні з громадянами Польщі.

Ремарка: Запис на складання заявки здійснюється телефонічно. Хоч пише, що мейлово також, але не дуже цьому вірю. Бо я стосовно своєї справи писав на їхній e-mail, але відповіді так і не отримав ось уже 7 місяців. :))) Потрібно буде надати паспортні дані, дату важності візи тощо. Тоді призначать певну дату та час, на котру потрібно прийти для складання заявки.

Перейшовши за посиланням ZEZWOLENIE NA POBYT STAŁY, можна віднайти категорії, згідно яких можна отримати право постійного проживання в Польщі. Якщо коротко, то це може бути дитина чужоземця, котрий має "побит сталий", народжена після того, як він його отримав; особа польського походження (власне категорія, по котрій я складав внесок); людина, одружена з громадянином Польщі; людина, котра має Карту Поляка; людина, котра мешкає певний чималий проміжок часу в Польщі (там розлого написано, які критерії мають бути дотримані) тощо.

Ось який пакет документів потрібен:
1. wypełniony wniosek o udzielenia zezwolenia na pobyt stały
заявка, потрібно заповнити у 3-ох екземплярах (є трохи роботи);
Саму заявку (wniosek) я заповнював від руки. Для того взяв один примірник для чернетки. Заповнювати не надто важко, бо опис пунктів написаний 4-ма мовами:
1) польською;
2) англійською;
3) французькою;
4) російською;
На момент заповнення, я володів тільки 2-ю та 4-ю, хоча першу можна було зрозуміти.
Але зараз то взагалі не проблема з translate.google.com.ua, наприклад. Хоча, зараз коли інколи перекладаю з української на польську і навпаки, то дивуюсь скільки помилок він робить. А все через складність наших двох мов, англійську простіше формалізувати.
2. 4 aktualne fotografie
звісно, до фотографій є вимоги. У мене взагалі стався курйоз з ними, про нього нижче.
3. ważny paszport zagraniczny do wglądu
потрібно мати зі собою закордонний паспорт. А до заявки потрібно додати копії всіх його сторінок. Паспорт ще буде потрібен для того, щоб одразу інспектор, котрий приймає документи, поставив печатку про початок відкриття справи. Ця печатка легалізує Ваше перебування аж до видання рішення (decyzji), незалежно негативної, чи позитивної.
4. dokumenty niezbędne do potwierdzenia danych zawartych we wniosku i okoliczności uzasadniających ubieganie się o udzielenie zezwolenia na pobyt stały
документи, необхідні для підтвердження даних, що містяться в заяві та обставин, які обґрунтовують клопотання про видачу посвідки на постійне проживання. Так транслейт перекладає, досить точно. Цей пункт буде різнитись залежно від підстави, згідно якої Ви складаєте заявку. Якщо по походженню, то підтвердження зв'язку з пращурами та їх, чи Ваше польське походження (чи громадянство!); якщо Карта Поляка, то взагалі просто - тільки вона і потрібна (взагалі, на мій погляд, по Карті Поляка найпростіше отримати посвідку на проживання)
5. dowód opłacenia opłaty skarbowej
підтвердження оплати. Для Stały Pobyt то є 640 zł. Немало і небагато. Я оплачував в касі в самому уженді кілька днів до складання заявки. Можна щоправда і банківським перерахунком, так можна зекономити кільки злотих за здійснення операції. Але я на той момент не мав рахунку.

Коротко, як все було. Як вже писав, оплату здійснив кілька днів до складання заявки. 28.07.2015р прийшли з сестрою на зазначений час 10:15 до уженду. Перед нами було подружжя з США (на стіні білі кабінету вивішений був перелік з вказанням ПІП та країни), котре, імовірно, мало польське коріння і їм не вистачало ще права проживати в Польщі. Бідними, якими переважно приїздять до Польщі українці, вони не виглядали. Були з перекладачем та бірками з якогось костьолу.

Отож, зайшли ми до кімнатки. Зустріла нас молода інспектор. Я мав заповнені 3-и примірники заявок (wniosków) (робив це вручну, адже такої чудової опції заповнення online ще не було). Щоправда деякі пункти залишив пустими (стосовно візи і ще чогось там). То пані різкими рухами олівця зазначила пташками, що потрібно ще заповнити. Також мав я зі собою 4-и фотографії, зроблені ще в Україні 3-и місяці перед тим для відкриття візи. Пані інспектор спочатку їх прийняла, а потім перепитала, де вони були зроблені. Почувши, що в Україні, сказала, що не приймає їх, а треба зробити нові й порадила ательє поблизу. Знайома річ, з такою ми в Україні часто зустрічаємось, наприклад в лікарнях, де лікарі радять, де купувати ліки. Ок. Документів з пункту 4 мав дуже багато. Потрібно було довести спорідненість з дідусем та бабцею. Для цього мав:
1) своє свідоцтво про народження, його копію та завірений переклад на польську мову (przysięgłe tłumaczenie);
2) аналогічно тата свідоцтво про народження, його копію та завірений переклад на польську мову (przysięgłe tłumaczenie);
3) копію рішення по моїй двоєрідній сестрі, згідно з яким вона отримала посвідку на проживання в Польщі по всім цим аналогічним документам;
4) польські документи, котрі вдалось моїй двоєрідній сестрі отримати в Польщі. А саме, свідоцтва про народження, виписки з метрикальних косцєльних книжок. Нижче наводжу для прикладу лише деякі з них.
Фотокопія з книги метрикальної, заповнена латиницею (червоним зазначені деякі пояснення)

Odpis Skrócony Aktu Małżeństwa (виписка зі свідоцтва про одруження)

Odpis Skrócony Aktu Urodzenia (виписка зі свідоцтва про народження)
Ці документи може отримати кожен бажаючий, випевнивши заявку до Urząd Stanu Cywilnego. Що цікаво, з Leżajsk і моя сестра, і я отримали документи безкоштовно, а от вже зі Stary Dzików для своєї дружини я платив по 22 zł за кожен примірник. Гадаю, це зумовлено підставою, для якої бажаєте отримувати ці документи. Але і від самих працівників ще більше. Бо часто в ужендах закони трактують по-різному, демократія. З Leżajsk отримав документи безкоштовно без жодних пояснень. На них було написано таке:
NIE PODLEGA OPŁACIE SKARBOWEJ
ART.2 UST.1 PKT.1 LIT.I.USTAWY Z DNIA 16 LISTOPADA 2006 R.O OPŁACIE SKARBOWEJ (DZ.U.Z 2014 R.POZ.1628,Z PÓŻN.ZM)
Цей документ можна скачати звідси. Там на с.9 читаємо:
Art. 2. 1. Nie podlega opłacie skarbowej:
1) ...
i) nabycia obywatelstwa polskiego w drodze repatriacji oraz stwierdzenia posiadania obywatelstwa polskiego nabytego w ten sposób
Тому, гадаю, якщо вказати у заявці цю причину, то можна сподіватись на безкоштовне отримання пакету документів. Я дійшов до цієї гіпотези після заплати та отримання документів зі Stary Dzików.

Ще важлива річ, потрібно зробити копії всіх документів. А порада така: питайте, чи можете додати не оригінали документів, а їх копії. На копіях вони ставлять печатки "згідно з оригіналом" (zgodnie z oryginałem). Бо я пізніше мав проблеми з тим, що не міг скласти заявку на підтвердження того, що мої дідусь та бабуся мали польське громадянство саме через те, що більшість потрібних для цього оригіналів були там, а вони були мені потрібні. Про це в одному з наступних дописів. Тому, залишайте їм якомога менше оригіналів документів.

Отже, пані відіслала нас робити нові фотографії та подописувати незаповнені пункти в заявці.
Взагалі кажучи, була вона малопривітна, до американців мило так посміхалась, а до нас досить строго поставилась. Тоді я ще не розумів чому.

Ми виконали всі її вказівки, прийшли знову, здали. У мене взяли відбитки пальців, ми нагадали їй, аби поставила печатку, бо сама вона б цього не зробила. Пані прийняла це все і видала документ, де було вказано, що 14.09.2015р у мене має бути бесіда в уженді (przesłuchanie), а до 20.11.2015р отримаю рішення.

Все виглядало не так погано, як сталося насправді...

суботу, 14 травня 2016 р.

Шенген віза для нащадків переселенців, по якій можна працювати в Польщі

Аби не повторювати нічого, пораджу одну з статей, з котрої я, власне, черпав інформацію.
В ній багато написано, як і в коментарях до неї. Немає сенсу повторювати інформацію. Бо і так зрозуміло, у кожної людини свій шлях отримання цієї візи.
Але основні тези наведу.

Хто може скористатись цим способом отримання шенген візи на 2, або й 5 років?
Право на отримання багаторазових Шенгенських віз поширюється на громадян, які були переселені з території Польщі у 1944-47 рр. на підставі угод між Польським комітетом національного визволення та Урядом УРСР від 09.09.1944, а також Тимчасовим Урядом Національної Єдності та Урядом Радянського Союзу від 06.07.1945.


Дані спрощення стосуються також дітей, внуків та одного з подружжя евакуйованих осіб, одного з подружжя дітей та внуків репатрійованої особи за умови представлення оригіналу вищезгаданого документу, що підтверджує факт переселення з території Польщі на територію України їх батьків чи дідів, а також документу, який підтверджує їхні родинні зв’язки.


Довідку, котра підтверджує факт переселення можна отримати зокрема у Державному архіві Львівської області. Щоправда, зараз з цим є певні проблеми, про що свідчить інформація на їхньому сайті:
УВАГА!
У зв’язку із надходженням великої кількості запитів громадян, щодо переселення їхніх родичів з території Польщі в Україну за період 1944-1946 рр. та недостатньою кількістю штатних одиниць в архіві, термін виконання архівної довідки – 6 місяців. Вибачте за незручності.

Хм, сам здивувався, коли вклеїв цей текст. Ще 2-а місяці тому (в березні 2016-го) було зазначено, що термін 3 місяці. Поспостерігаємо й побачимо, скільки буде згодом. У 2015-у був місяць і без всіляких уваг на сайті. Мені пощастило. Я відіслав заявку їм на e-mail і отримав довідку приблизно за 2 місяці у травні 2015-го року. Імовірно, зараз отримати якусь інформацію з польських архівів можна швидше, бо у них є чіткі обмеження в часі. Колись присвячу пошукові інформації на території Польщі окремий допис. Маю певний досвід.

UPDATE [2016-05-28]
Станом на цей день інформації про 6 місяців на пошук вже немає. І що дивно, вказані реквізити для сплати за пошук. Я робив рік тому безкоштовно. Прохання, хто робитиме пошук у Львівському архіві, відпишіть в коментарях, чи стала платною послуга і, якщо так, то скільки коштує. 
Також додав screenshot заяви до архіву. Нічого особливого, але, може, хтось скористається.

Взірець заяви до архіву, актуальність не гарантована






































Отож, маючи подібну цій (подібна, бо я робив по довідці матері моєї дружини),

Довідка, видана Державним архівом Львівської області
я у травні 2015-го року подав документи до візового центру. Оскільки подавав на 4- и особи, то документів було дуууже багато. Я, навіть, не зробив всіх копій. То довелось з дружиною бігати кілька разів до ксерокса в самому візовому центрі. Що, на диво, було безкоштовно. З додаткових документів потрібно паспорти, свідоцтва про одруження, про народження дітей, все, що дасть змогу довести зв'язок Вас і особи, по довідці котрої Ви виробляєте візу. І власне про цю особу. Якщо вона змінювала прізвище (одруження, чи інша причина), то теж потрібно це підтвердити. Як видно, документів справді має бути багато. Нам з дружиною процес складання документів зайняв приблизно 3-и години. Немало і небагато.

Так я отримав для себе, дружини і дітей 2-о річні шенген візи, бо не мав до того віз в паспорті, аби отримати на 5 років:
Польська шенген віза, по котрій можна працювати в Польщі
Доходимо до родзинки публікації. Зверніть увагу на пункт CEL WYDANIA 23. Я, приїхавши до Польщі, за тиждень знайшов роботу, не особливо й шукаючи її, так вийшло. Коли мене оформляли, в уженді (управлінні) праці довго шукали в уставах (законах), чи є підстава мене офіційно приймати на роботу. Врешті, завдяки цьому числу 23 мене вдалось оформити. Справа в тім, що вони скористались принципом "якщо не заборонено, то дозволено". Саме так. Ця категорія не є забороненою. Ось тут є перелік категорій, де про 23 написано "gdy wiza jest wydawana w celu innym niż określone powyżej", лаконічно:
Плюс, мій працедавця виявився людиною освіченою та наполегливою. Так я почав легально працювати в Польщі. Щоправда, ніхто для Вас не відмінить вимогу перебувати 90 днів протягом половини року на території Польщі. Я вирішив це питання першочерговою ціллю моєї подорожі до Польщі - поданням документів на отримання Karty Stałego Pobytu. В цьому випадку, під час складання вньоску (заявки), Вам в паспорт поставлять штамп, що в управлінні справ іноземців (Urząd do spraw cudzoziemców) розпочато розгляд справи. І з цього моменту Ваше перебування в Польщі стає легальним до моменту отримання рішення по справі. У випадку відмовного рішення, Ви маєте 30 днів, аби залишити територію Польщі. Ще один важливий момент: цей штамп в паспорті надає право легально перебувати в Польщі, але не в'їздити до неї. Наприклад, якщо виникне необхідність поїхати додому, то, якщо немає діючої візи, Вас на територію Польщі не впустять. Гадаю, що це зроблять ще прикордонники Вашої держави.

Ось який вигляд має цей штамп:
Штамп в паспорті про початок розгляду справи
Тим, хто подає документи на карту на визначений час (zezwolenie na pobyt czasowy), також ставлять таку печатку, але, зрозуміло, з іншим текстом. Увага: при складанні вньоску (заявки) обов'язково вимагайте у інспектора отримання цієї печатки, бо потім будете довго бігати, аби залагодити.

Наче, основні особливі пункти описав. Маю сподівання, що комусь ця інформація буде корисною.

UPDATE [2016-09-16]:
Дуже важлива інформація для батьків, котрі прагнутимуть виробити своїм дітям таку візу. На превеликий жаль, я зробив помилку, котрі мені тепер коштуватиме трішки й у фінансовому, й часовому планах. Оскільки я вже маю станом на цю дату свою довгоочікувану децизію на pobyt stały, то хотів одразу записати дітей. Їм ми робили візи разом з нашими. Але, аж соромно зізнатись, я тільки 2-а дні тому зауважив, що їм видали візи, котрі проставлені в моєму паспорті, тільки на рік. Отже, вони у них вже не дійсні. Найімовірніше, ми мали нотаріально завірений дозвіл на рік, хоча я не пам'ятаю напевне. Бо в усіх 4-ох заявках я 100%-о вказував термін візи 2-а роки. Так що, будьте пильними. А я маю нову задачку до розв'язання. 

UPDATE [2016-11-02]:
1. Подали сьогодні повторно документи на отримання віз дітьми, бо з попередньої не скористали завдяки моїй інспекторці. Пообіцяли замість 5-и років, оскільки це їх друга шенген віза, дати тільки на стільки, доки є дозвіл нотаріуса. В нашому випадку - це 13 місяців. Але ніц, вистарчить аби здати документи на карти.
3. Не впевнений, що станом на сьогодні це вже актуально, але ось така простенька заява була мною свого часу надіслана до Львівського архіву. Багато води з того часу протекло і грошей вкрадено, але як основу можна використати.

UPDATE [2016-11-19]:

Кілька слів стосовно віз для дітей, на вироблення котрих подали документи кілька днів тому. Жодне SMS підтвердження, як і в моєму першому випадку, не прийшло. Довелось скористатись допоміжним ресурсом. Подаєте там код, отриманий в квитанції про оплату, та дату народження. Візи дали до грудня 2017-го року, бо доти мали нотаріальні дозволи. А так, то нічого особливого. Дякуючи нашим сучасним власника церков, краденим п'ятистарічним євангеліям та мільйонам готівки в іноземній валюті (це ж скільки днів їм потрібно було купувати по $200, вистоюючи з паспортом в черзі?!), котрі годують чи не з 2011-го року цяцянками про безвізовий режим, люди змушені платити гроші за те, аби їхні діти, "чесно" виграючи конкурси, вчились в Лондонах. А потім ще й піддаватись знущанням на кордоні з боку як польських прикордонників, котрі зневажають бидло, так і українських, бо самі й є ще більшим бидлом, ніж ті бідні люди, котрі змушені покидати рідні домівки аби заробити на кусок хліба. А мільйонери стають мільярдерами...

суботу, 7 травня 2016 р.

Intro

Як то часто в житті трапляється, випадковість вирішує життєвий напрямок руху. Так і в моєму випадку. Якщо хтось читав попередні мої дописи, то зауважив, що мої дідусь та бабця були депортовані з території теперішньої Польщі у 1945 році. Насправді, рік виселення не так легко визначити, бо воно відбувалось згідно «Угоди між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР» від 9 вересня 1944. В довідці, котру я дістав з Львівського архіву,
Довідка про виселення, Львівський архів
випливає, що були виселені в 1945 році. А в котрому місяці невідомо.
Більш цікавий документ вдалося мені отримати від архіву Жешова (в одній з наступний публікацій опишу детальніше події, пов'язані з цим процесом, посилання і поради).
Фотокопія справи виселення (с,1), Archiwum Państwowe w Rzeszowie

Фотокопія справи виселення (с,2), Archiwum Państwowe w Rzeszowie
З цих документів можна звузити період виселення до 12.07.1945-20.11.1945.
Хтось запитає, чому не взнати у самих виселених. По-перше, вони вже спочивають в Богом. По-друге, цікава річ виявляється. Українці настільки запрацьовані в ті часи були, що календар мали прив'язаний до сільськогосподарських подій. Моєї дружини мати, наприклад, розповідає, що виселяли їх тоді, "коли біб садили". Ось таке. Нерідко й діти родились, "по копці бараболь" тощо. :)

Головною метою виселень було зменшити підтримку українських повстанських рухів, котрі прагнули врешті вирватись з панівних пащ будь-якого пана, чи то польського, чи то німецького, чи то російського.

Звісно, за всіма документами виселення відбувалось цілковито добровільно. З погляду сьогодення, ця добровільність виявлялась лише у бажанні сімей врятуватись. Власне в найгіршому становищі були сім'ї з дітьми. Бо їх життя залежало від батьків. Тому, нерідко траплялись випадки, коли хлопці, чи дівчата не піддавались виселенню й втікали у ліси, або переховувались у когось. Існує така історія і в моїй родині.

Бабці брат зустрічався з полячкою. І от, коли вже польські "червоні" запаковували людей у товарні вагони, цього брата провести прибігла та полька. Обняла його і не відпустила до УРСР, переховувала його. Потім заснували сім'ю, нащадки їх досі живуть в Польщі. Аааххх....

Але не всі історії мають подібний запах романтизму, радше трагізму. Іншого брата вбили 16.03.1943р., коли поляки напали на село, а він побіг до церкви бити на сполох. Зі слів, забили його палицями.

Моїх предків виселили, привезли до УРСР і не дали й хати для замешкання. А скільки вони залишали, можна побачити вище в довідці з Львівського архіву. Не були вони радісно прийняті й українцями в УРСР. Так завжди є, в такий спосіб проявляється боязнь конкуренції. А особливо у повоєнний час, коли й українці від поляків в тому числі добряче отримали.

Моя двоєрідна сестра на підставі того факту, що наших предків виселили з території сучасної Польщі, нагромадила матеріал (польські свідоцтва про народження, про одруження, фотокопії актів про народження костельних книг тощо) й отримала від польського паньства право постійного проживання в Польщі.

От і я вирушив 20 липня у, як виявилось, тривалу в часі подорож до Польщі аби також отримати Kartę Stałego Pobytu, котра дасть мені можливість працювати в цій країні EU. Адже у своїй рідній країні я був потрібен лише як безкоштовна робоча сила (мій пан заборгував мені чималу суму орієнтовно за 10 місяців роботи), а сім'ю потрібно за якийсь кошт утримувати.

Такий був початок...

неділю, 1 травня 2016 р.

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Починаю свій блог у світле свято Христового Воскресіння.

Метою блогу є документування досвіду, отриманого за час мого перебування в Польщі в якості трудового мігранта, та власних думок стосовно широкого спектру питань, пов'язаних з цим.

Але, якщо більш конкретно, то на початку левову частку дописів планую присвятити багажу, добутому в дорозі отримання посвідки на постійне проживання в Польщі по походженню, т.з. Karta Stałego Pobytu po pochodzeniu, оскільки мої дідусь та бабуся були виселені з території сучасної Польщі у 1944р. Тому, спробую розкрити причинно-наслідковий зв'язок цих подій. Станом на день цього допису, я отримав першу відмову (odmowe) і 3-и місяці як подав апеляцію (odwołanie). Проте, не втрачаю надії та переконання у позитивному вирішенні мого питання, бо інакше не повинно було бути, як і не повинно було бути того, що вже сталось. Ба більше, бачу багато позитиву у такому довгому розгляді моєї справи і вбачаю в тім провидіння Боже.

Тому, головною під-метою мети буде більш-менш детальний опис тернистого шляху, котрий повинен пройти українець, предків котрого виселили без їхньої згоди з місць постійного проживання (кількасотлітнього, як у моєму випадку), вивезли, як худобу товарними вагонами, забравши усе майно і не давши взамін нічого, окрім примари "світлого комуністичного майбутнього".

Маю сподівання, що блог допоможе бодай одній людині переступити через тутешні певні пастки, чи просто пороги. Маю намір, поінформувати, як я отримав туристичну шенген візу С та почав працювати (!!!) на її основі в Польщі, подати скани певних документів, адреси польських органів влади, чи джерел отримання різного роду інформації, поради стосовно тої, чи іншої дії тощо. Писатиму українською, бо цільовою аудиторією переважно вони і будуть. В текстах польською можуть зустрічатись помилки, бо я особливо її не вчу, бо не маю часу. А радше вчу в процесі співіснування з її носіями. Кажуть, не так вже ж погано у мене це виходить.

Світлій пам'яті моїх дідуся та бабці в день Божого Воскресіння!