Facebook

неділю, 24 липня 2016 р.

Cоломонове рішення стосовно відмови надання мені Stałego Pobytu (Decyzja Szefa Urzędu do Spraw Cudzoziemców)

Найкращий захист - це напад

УВАГА! В спосіб підтвердження в минулому польського громадянства предків, але без підтвердження польської національності, Kartę Stałego Pobytu вже не отримати

Не будучи неймовірно обдарованим футболістом, покірний автор цього блогу велику частину свого життя провів граючи у гру мільйонів. І не погодитись з вищенаведеним твердженням він теж не в змозі.

Не хизуючись, а лише констатуючи історичний факт... Будучи на 5-му курсі, й, маючи за вже 2-а чемпіонства університету з міні-футболу, перебуваючи на 3-му та 4-му курсі, одного разу наша команда у груповому колі вийшла на поле у якості фаворита проти не надто сильного супротивника. Як це часто буває у такій несправедливій грі, якою є футбол, ми пропустили першими, але час для взяття воріт у нас ще залишався. Але це шокуюче відчуття забути важко, коли вірив, що маєш досить легко виграти, отримуєш гол у власні ворота. Звісно, всією командою ринулись вперед з усіх сил. Мені, граючи в захисті, доводилось керувати діями усієї команди та дратуватись невдалим ударам по воротам наших форвардів, котрі добряче потріпали захист команди-супротивника. І от, в один із моментів, я, перебуваючи під дією підвищеного рівня адреналіну, вдало отримую м'яч в центрі поля, підбираю його під праву ногу, адже ж не професійний футболіст, та з усієї сили вдаряю по ньому у напрямку воріт. Завдяки легкому рикошетові та силі удару, м'яч влітає в сітку воріт і нам вдається зіграти в нічию, програючи по ходу гри.

В результаті, вийшли з групи ми з першого місця, а команда, котра показала нам власні зуби - з другого. Нічого в цій нецікавій історії не було б цікавого, якби доля не звела нас знову ... у фіналі. Важко забути та передати вигляд облич та погляди гравців тієї команди, коли виходили на поле у нашій другій зустрічі. Не скажу, що ми були такими неймовірно вправними з м'ячем. Просто той натиск, котрий ми вчинили їм у попередній грі, не давав їм приводу для сподівання на перемогу. Ефект несподіванки, котрий їм вдалося зреалізувати в першій грі, був нівельований нашим бажанням його виправити. Так все і сталось, ми перемогли 2:0, ставши втретє поспіль володарями чемпіонства з міні-футболу.

Хоч це одна, мабуть, з мільйонів дрібних ігр, повчальна суть її є набагато більшою.

Той, хто відвідав трішки більше сторінок мого блогу, аніж головну, знає, що я в кінці 2015-го року отримав відмовне рішення й у лютому подав апеляцію. І ось два тижні тому я отримав рішення по моїй апеляції. Воно стало нейтральним, бо ані відмовляє мені в отриманні Stałego Pobytu, ані надає його. І на це є логічні причини. Я очікував саме такого рішення:
відхилити попереднє рішення в цілому та скерувати справу на повторний розгляд до органу І-ої істанції
Фактично, визнано, що орган першої інстанції поставився халатно до моєї справи, не зробивши порівняльного аналізу документів, що були додані моєю кузиною. Також пані інспектор не зробила висновку зі співбесіди. Чи добре це для мене, невідомо. Але, даючи мені відмову, пані інспектор мала б обґрунтувати причину позитивного рішення сестрі та відмови мені.
Я. після кількох читань рішення, помітив "привідкриті дверцята" для інспектора, з допомогою котрої він дуже просто може мені відмовити. Потім і мій керівник відділу звернув на це ж саме увагу. А ще пізніше, і мій шеф після консультації з непрофільним юристом. Там є другий пункт, яким вони вказують інспекторові зробити аналіз моєї співбесіди та вказати, що відповідаю я тим критеріям так званої "польськості". Є ризик. Щоби його мінімізувати, мій шеф хоче виступити до них з письмовим зверненням. Не надто допоможе, але і не зашкодить.     
Також важливим висновком для мене є часткова правота стосовно того, що не обов'язковим є наявність документу, де вказано, що пращур був польської національності. Потрібно виконання 2-ох важливих пунктів:
а) декларування вньоскодавцем польської народовості - тобто достатньо ствердити "так, я вважаю, що маю польське коріння";
б) довести, що пращурі використовували польську мову, притримувались норм польської культури та релігії.

Другий пункт є контраверсійним. Бо, як от у моєму випадку, важко це підтвердити, бо бабця і дідо вже не жиють. А, оскільки так, то для цього їм і потрібне це формальне підтвердження наявності громадянства в минулому. Бо, будучи громадянами Rzeczypospolitej, враховуючи тотальну пацифікацію та опольщення населення інших національностей, можна з величезною долею імовірності припустити, що ними виконувались вимоги пункту б).
Буквально тиждень тому приїздила до мене з України ще одна кузинка в гості. З нею в автобусі їхала пані з сином подавати документи на Stały Pobyt, маючи тільки akt urodzenia та якусь довідку, що дідо її чи то вчився, чи то сплачував внески шкільні. Він також переселенець. То вона за 1000 zł замовила послуги якоїсь тутешньої панянки українського походження в якості "адвоката", як вона каже. Я запитав через сестру, чи в якомусь з документів є запис про польську національність. Ні, немає. І вона вірно каже, але ужендникові цього замало, що національність до 1940-го року не вказувалась. Не стверджуватиму про точність року, але в USC w Leżajsku теж нам казали, що в таких давніх актах національності не було. А ще ця пані дуже впевнено стверджувала, що наявність польського громадянства в минулому випливає "з якогось давнього закону, згідно котрого, всі мешканці мали польське громадянство". Мабуть, вона мала на увазі USTAWA 20 stycznia 1920 r o obywatelstwie. Погоджуюсь з цим твердженням, бо воно є логічним, але не я уженднік, котрий буде вести її справу. Я також цим аргументував свою правоту в апеляції, про котру власне ця публікація. Єдине на що їй залишається сподіватись, то це на те, що її інспектор буде більше дружити з логікою і попрацює з відсутністю бажання зашкодити отриманню права на проживання.
Дійсно, умови дотримання яких вказує на "польську народовість" є дуже розмитими розгалуженнями. І вони явно писались людьми не надто знайомими зі законами логіки та історичною реальністю. Взагалі кажучи, враховуючи цю нечіткість у визначенні критеріїв "польської народовості" для отримання карти Stałego Pobytu по походженню та факту введення обмежень для нащадків переселенцям в стосунку до отримання Карти Поляка, з великою долею вірогідності візьмусь ствердити, що за рік-два матимемо подібні зміни і для отримання Stałego Pobytu. Хоча, знову ж таки, можна приховати факт того, що людина була переселена, не надавши довідки і сподіваючись на те, що вони самі нічого не знайдуть, а ствердити, наприклад, що "відвідуючи родичів в Україні, закохалась у людину української національності й зосталась там жити". Або й інші варіанти. Я до того, що як би поляки не намагались захиститись від тих, хто колись мав громадянство Польщі, працював, сплачував податки, а потім був примусово, як худоба, вивезений з мовчазної згоди тодішньої польської влади, їм важко буде відсіяти геть усіх. Для прикладу, я не збираюсь здаватись. Бо вони чинять неправильно в усіх аспектах, в які не вдаватимусь в рамках цієї публікації. Тому, потрібно буде, піду до суду. І для немає значення, який відсоток польськості мали чи не мали мої дідо та бабця, мені їх шкода як дітей Божих, котрі постраждали з діянь диявольських.

Щось багато тексту вийшло, пришвидшуюсь.

У вівторок 19-го липня 2016р. дзвонив до уженду, адже рішення також надіслано і їм. Пані відповіла, що нічого з моєю справою ще не робиться. Не здивувався. Зателефонував у п'ятницю 22-го липня 2016р., вже призначили дату рішення по моїй справі - 07.11.2016р. Здивувався, хоч і не дивно. Справу надіслано на повторний перегляд, отже впаяли мені стандартних 120 днів.

В середу піду до юриста в fundusz "Dla Somalii". Ну так, назва оригінальна, але юрист там хороша. І прийом безкоштовний, тільки знову будуть паспортні дані списувати, бо вони таким чином використовують кошти ЕС.

Наостанок надаю скани 6-и сторінкового рішення по моїй апеляції. На роботі жартували, що вони хотіли мене "перебити", бо я апеляцію написав на 5-и сторінках. Ну, в кожному жарті є тільки доля жарту.

Decyzja Szefa Urzędu do Spraw Cudzoziemców (s.1)
Decyzja Szefa Urzędu do Spraw Cudzoziemców (s.2)
Decyzja Szefa Urzędu do Spraw Cudzoziemców (s.3)
Decyzja Szefa Urzędu do Spraw Cudzoziemców (s.4)
Decyzja Szefa Urzędu do Spraw Cudzoziemców (s.5)
Decyzja Szefa Urzędu do Spraw Cudzoziemców (s.6)
Ці сторінки в дещо меншій роздільній здатності для швидкого перегляду. Кому цікаво прочитати текст, може ознайомитись з файлами за посиланнями нижче:

Decyzja Szefa Urzędu do Spraw Cudzoziemców (s.1)
Decyzja Szefa Urzędu do Spraw Cudzoziemców (s.2)
Decyzja Szefa Urzędu do Spraw Cudzoziemców (s.4)
Decyzja Szefa Urzędu do Spraw Cudzoziemców (s.6)

Як висновок, маю велику надію, але не плекаю надто багато сподівань стосовно позитивного рішення. Але, чим довше вони мені його намагаються затягнути, тим більше азарту в мене з'являється, аби продовжувати з ними тягатись. Бо вони розуміють, що нечіткість прописаного закону та контроверсійність подій та наслідків тих часів дають їм можливість як відмовити, так і дозволити.

Отож, гра продовжується у додатковий час. Слідкуйте...

суботу, 2 липня 2016 р.

Od 4 lipca zmiany w udzielaniu informacji dla cudzoziemców (UW w Warszawie)

- Это наш друг!
- Сам дурак!
З кінострічки "Дванадцять стільців" ("Двенадцать стульев") 
Ліричний відступ. Гадаю, усім відомий цей крилатий вираз з чудової кінострічки. Хоча книжку в оригіналі читати значно цікавіше. Більше помирав від сміху, лише читаючи  "Пригоди бравого вояка Швейка" Ярослава Гашека.

Хто дочитав до другого абзацу, питає в екрана свого пристрою "до чого це все?". Пояснюю. На цьому тижні я знайшов статтю, де вказувалось, що  з 2-го вересня 2016-го року власники Карти Поляка зможуть безкоштовно подавати документи на Stały Pobyt. Тоді я віднайшов закон і, не зауваживши, що третя колонка в досить великій табличці має назву Zwolniena, зробив хибний висновок, що це не так. А таке могло би бути, бо відомо, що проекти законів часто різняться від прийнятих законів. І я запостив інформацію тут в блозі і ще в кількох місцях, одним з яких був білоруський форум в темі Карта Поляка. Я там додав інформацію польською, бо після початку війни України з терористичною організацією Російська Федерація вважаю аморальним її використання. Отож, за кілька хвилин один з дописувачів форуму виправив мою.помилку з вказанням скріна закону і таким собі дрібним зауваженням:
Информацию лучше брать в самих законах в первоисточнике, а не в интерпретации украинских блогеров.
Наче нічого такого, тому я перепросив за помилку, й подякував цьому дописувачу за вказання моєї національності, додавши, що пишаюся тим, що є українцем. Інший ж дописувач написав, звертаючись до мене:
а украинцы пусть платят, даже побольше с них можно брать
Я йому теж без образ просто відповів, що "українці принаймні можуть розмовляти українською". Цей користувач одразу відписав якусь гидоту, я не запам'ятав цей набір символів. Після того я побачив усю суть цього білоруського форуму. Модератор видалив мій пост зі словами, що "я пишаюсь, що є українцем", мабуть, вгледівши в ньому загрозу національній безпеці своєї республіки або такий популярний в РФ екстремізм. Повидавав мені червону картку (наче я в'їхав у підкаті в ногу того бідолахи, не зачепивши м'яч), а самому бідоласі - жовту. Не знаю, що то за система у них з картками і не цікаво знати. І видалив і його пост з гидотою, порадивши продовжити задушевну бесіду в приваті. Що той, неспроможний розмовляти білоруською мовою користувач з Мінська, й зробив. Потім він кинувся писати ще більшу гидоту, ображаючи мою національність й українців в цілому. Я ще кілька років тому кинувся би з подібними речами у відповідь, але зараз з посмішкою запропонував йому spierdalać. Ну, так, не культурно, але краще, аніж ображати людину правдою. Це її ще більше озлоблює, аніж прохання пройти повз. Звісно, з першої спроби він не зрозумів тлумачення цього чарівного слова. Довелось вдруге, втретє і, навіть, вшосте просити його про це. Після шостого разу подіяло.

Хоча поміж моїми проханнями я багато чого взнав, він відкрив мені очі на світ, дякую йому за це щиро! З очей, наче, марля зіскочила. Жартую. Виявляється, йому ні до чого розмовляти білоруською мовою. Як я це розумію й співчуваю. У нас теж це стало одним з факторів зросійщення українців примусового, чи добровільного, байдуже. Але потім прийшла війна і вона не дала часу на з'ясування цього. Також я, виявляється, в мирному житті ходжу і вигукую гасло "Слава Бандері" на кожному кроці. Прізвище він написав вірно й (!) з великої літери, а не Бендера, як часто пишуть. Тому, роблю висновок, що він людина освічена. Також виявилось, що усі українці підробляють довідки для отримання Карти Поляка. Білоруси, мабуть, ні. Це їм національність не дозволяє, я тільки такий висновок роблю. Але найважливіший висновок, що ця особа володіє надприродними здібностями розпізнавати національність людини за запахом, бо висловив таке твердження, що "українці вже усю Польщу засмерділи". Ось з такою надлюдиною, мабуть, прототипом героя Фрідріха Ніцше з "Так казав Заратустра" довелось мені віртуально поспілкуватись.

А якщо трішки серйозніше, то мене здивувало таке ставлення з огляду на повну відсутність агресії з мого боку. Мені це нагадало власне цю частину фільму згори. І ще в мене піднявся рівень недовіри до білорусів. Адже до росіян зі зрозумілих причин немає тепер жодної. Білорусів я ж вважав такими собі роботягами, котрі стали жертвами (чи не жертвами?) Бацьки. А в топіку про Карту Поляка я відчув жагу до її отримання та користання з її можливостей в одній з країн ЕС, отож таке собі бажання долучитись до істинно-демократичної культури, а не якогось протухлого "руSSкого мира". Хоча, по одній паршивій вівці ціле стадо характеризувати не доречно. Але такий життєвий досвід був мною отриманий.

А тепер до суті публікації. Інформація стосується тих, хто подає на Kartę Pobytu чи Obywatelstwo в Urząd Wojewódzki w Warszawie. В Варшаві кількісно дуже багато заявок здійснюється. Колись були просто живі черги, потім вигадали побирання номерків. Але це мало що вирішує, бо черги до них зранку і так жахливі. А стосовно того, щоби додзвонитись і запитати стан справи, то це справжня трагедія, по 50 разів можна набирати і завжди буде зайнято. Власне новина:
Od 4 lipca cudzoziemcy będą mogli skorzystać z całodobowej automatycznej infolinii, sprawdzić status swojej sprawy w internecie oraz skontaktować się z konsultantami telefonicznie bądź mailowo. Informacje nie będą udzielane bezpośrednio w siedzibie Wydziału Spraw Cudzoziemców (w ramach dotychczasowych stanowisk, numerek z literką B).
  • Całodobowa automatyczna infolinia:
 pod numerem (22) 695 67 70 gdzie, interesant znajdzie informacje na temat:
 zaproszenia cudzoziemca do Polski
 zezwolenia na pobyt i pracę
 zezwolenia na pracę
  • Informacja telefoniczna
 pod numerem (22) 695 67 73 w godzinach:
 poniedziałek 10:00 - 16:00,
 wtorek - piątek: 8:00 - 14:00
  • Samodzielne sprawdzenie statusu sprawy
Status swojej sprawy można sprawdzić na stronie https://wnioski.mazowieckie.pl/MuwWSC/pl
Jeśli interesant nie posiada hasła i loginu może wysłać e-mail na adres legalizacjapobytu@mazowieckie.pl i podać następujące dane:
 numer sprawy,
 pełne imię i nazwisko (zgodnie z paszportem),
 datę urodzenia.
  • Informacja mailowa
  ozp@mazowieckie.pl - w przypadku zezwolenia na pracę dla cudzoziemca
  legalizacjapobytu@mazowieckie.pl - w przypadkach:
 zezwolenia na pobyt czasowy
 wymiany karty pobytu
 zaproszenia cudzoziemca do Polski
  obywatelstwo@mazowieckie.pl - w przypadku obywatelstwa polskiego i repatriacji
 Фактично 2-а нововведення:
1. Одна лінія телефонна стає цілодобовою, раніше на ці два номери були визначені години;
2. Купили за гроші UE web-ову систему перевірки статусу справи.

Оскільки я подавав заявку майже рік тому (28 липня буду святкувати річницю), то логіну та паролю до системи не маю. Тому написав сьогодні до них листа, аби надали, на емейл, котрий вони тут вказали. Подивлюся наскільки оперативно вони відреагують.

Отож, тримайтесь там чи тут, доброго Вам здоров'я та хорошого настрою! ;)

UPDATE [2016-07-06]:
Сьогодні о 09:27 прийшла відповідь на мій суботній емейловий запит стосовно логіну та паролю до системи перевірки стану справи в уженді воєвудскім Варшави:

W odpowiedzi na Pana zapytanie z dnia 2.lipca 2016r. podaję login i hasło:TWÓJ LOGIN/your login/Войти/Ввійти/đăng nhập
d5gnel14Fdzhdocu
TWOJE HASŁO/your password/пароль/пароль/mật khẩu
hk10gjucDponwyz0

Z poważaniem,
Magdalena Xxxxxxxx
Inspektor wojewódzki
Отож, досить оперативно - 2-а робочих дні. Логін та пароль зашифровані. Отож, під'єднуємось (при першому логуванні питатиме мейла):

Вікно після логування до системи MuwWSC
Як видно зі скріншоту, українська локалізація теж присутня. Не знаю, імовірно у когось більше інформації висвітлюється. У мене стільки, бо я практично рік тому складав wniosek. Тому, імовірно, вони просто внесли перший та останній запис зі своєї внутрішньої системи. Для того маю тільки пункт 1 та 8. Отож, для мене ця система не надто інформативна, але комусь може дуже навіть стати в нагоді.

Висновок такий, що можна всім швидко отримати доступ до цієї системи та періодично збільшувати трафік уженду. Користайте.