Складаємо Wniosek o nadanie numeru PESEL

У своєму аулі у собаки хвіст трубою

Киргизька народна приповідка

УВАГА! Не пропустіть важливе поновлення від 04.03.2017р

Чужим же собакам доводиться доволі уважно стежити за інформаційним посилом свого хвоста, бо, щонайменше, може стати без шерсті. Це ще й накладає обмеження на можливості такого, чужого, собаки в аулі. Якщо аул складається з приязних особин, то можна адаптуватись до середовища. В противному ж випадку значно складніше.

Ця алегорія стосується кожного громадянина демократичної держави. Не можу сказати, що польське середовище надто неприязне до чужинців. Але дифузія зі зовнішніми факторами змінює внутрішній стан справ й наближає його до зовнішнього. Людино ненависний російський нацизм (рашизм) став тією рушійною силою процесів, кінцевий результат котрих ми ще не побачили. Хоча, інтерполюючи зростаючу ненависть до всього людського у черепних порожнинах наших сусідів, можна змоделювати страшну картину.

Подібна адаптація відбулась і в польському суспільстві з приходом до влади тих, хто зараз при владі тут. Так названий мною "шляхтовий націоналізм" дійсно вражає голови поляків. Навіть у мене в праці є такий чолов'яга, котрого тіпати починає при будь-якій згадці про УПА. Але найгірше для нього, що найбільшим його опонентом в цих безглуздих баталіях є не я, а двоє розумніших за нього поляків. В кінцевому результаті, пошкодувавши бідолаху, ми домовились не піднімати історично-політичні питання в його присутності. А так, якщо коротко, то логіка його зводиться до єдино-правильного висновку: УПА - вбивці, Армія Крайова - герої. І аргументи, що герої одного краю можуть бути злочинцями для іншого, його не переконали. Напевне тому, бо "так ксьонз сказав в косьцьолі". І це - не поодинокий факт, це явище в суспільстві. Так, в Україні й гірші випадки трапляються. Але я мову веду саме про Польщу, бо, схоже на те, моїм дітям тут жити. "Не подобається? Плєцак, Заходні, Україна!" скажете? Так і зроблю, коли відчую точку неповернення, не буду захоплювати адмінбудівлі тут. Цією відмінністю українців від нащадків монголів я й пишаюсь.

Хм, і до чого тут PESEL? Прямо ні до чого. Але ж мушу я написати якийсь цікавий вступ. Для чого? Tak mi się chcę!

Насправді в практиці потреба в PESELi не є такою великою. Для того й є такий пункт у wniosku на його видання, як "Podstawa prawna upoważniająca do otrzymania numeru PESEL – wskazanie przepisu, z którego wynika obowiązek posiadania numeru PESEL". Особисто я стикнувся з необхідністю володіння ним, коли пробував зареєструватись в клініці. Про це прочитаєте нижче, а зараз наведу 3-и юридичні підстави, котрі теоретично мають давати право на отримання PESEL. В польському інтернеті радять додатково в дужках вписувати номер вісника (Dziennik ustaw Rzeczypospolitej Polskiej) у вигляді скорочення Dz.U., де цей закон було роздруковано.

І. Для того, аби зареєструватись на сайті epuap.gov.pl, потрібно ввести PESEL - поле є необхідним до заповнення:

§ 4 ust. 3 pkt. 3 oraz § 8 ust. 1 pkt. 3 - Rozporządzenie Ministra Administracji i Cyfryzacji z dnia 5 czerwca 2014 r. w sprawie zasad potwierdzania, przedłużania ważności, unieważniania oraz wykorzystania profilu zaufanego elektronicznej platformy usług administracji publicznej (Dz.U. z 2014 r. poz. 778)

§ 4. 3. Punkt potwierdzający weryfikuje dane zawarte we wniosku z danymi zawartymi w profilu użytkownika, w zakresie obejmującym: 

...

3)  numer PESEL; 

...

та

§ 8. 1. Profil zaufany ePUAP zawiera: 

...

3)  numer PESEL użytkownika; 

...

ІІ. Найімовірніше - це найбільш вагомий аргумент:

Art. 1 pkt. 4 lit. a ust. 3, 5, 8 ustawy z dnia 27 lipca 2012 r. o zmianie ustawy o świadczeniach opieki zdrowotnej finansowanych ze środków publicznych (Dz.U. z 2012 r. poz. 1016)

3. Prawo do świadczeń opieki zdrowotnej może zostać potwierdzone na podstawie dokumentu elektronicznego, o którym mowa w art. 3 pkt 2 ustawy z dnia 17 lutego 2005 r. o informatyzacji działalności podmiotów realizujących zadania publiczne (Dz. U. Nr 64, poz. 565, z późn. zm.2)), sporządzonego, na podstawie numeru PESEL, przez Fundusz dla świadczeniodawcy lub niebędącej świadcze  niodawcą osoby uprawnionej w rozumieniu art. 2 pkt 14 ustawy o refundacji i przesłanego za pomocą środków komunikacji elektronicznej w rozumieniu art. 2 pkt 5 ustawy z dnia 18 lipca 2002  r. o  świadczeniu usług  drogą elektroniczną (Dz.  U. Nr  144, poz.  1204, z  późn. zm.3)) z zapewnieniem integralności i poufności zawartych w nim danych oraz uwierzytelnieniem stron uprawnionych do przetwarzania tych danych.

5. Dokument elektroniczny, o którym mowa w ust. 3, zawiera imię i nazwisko oraz numer PESEL świadczeniobiorcy, a także informację, według stanu na dzień sporządzenia dokumentu, o prawie do świadczeń opieki zdrowotnej.

8. Oświadczenie, o którym mowa w ust. 6, zawiera imię i nazwisko, adres zamieszkania, wskazanie podstawy prawa do świadczeń opieki zdrowotnej, numer PESEL oraz wskazanie dokumentu, na podstawie którego świadczeniodawca potwierdził tożsamość świadczeniobiorcy, a w przypadku osób nieposiadających numeru PESEL – dane, o których mowa w art. 188 ust. 4 pkt 9. Świadczeniodawca albo niebędąca świadczeniodawcą osoba uprawniona w rozu  mieniu art. 2 pkt 14 ustawy o refundacji potwierdza podpisem na oświadczeniu dane identyfikujące dokument, na podstawie którego potwierdzono tożsamość.

ІІІ. Дуже подібний до попереднього:

Art. 33 ust. 1 pkt. 1 ustawy o systemie ubezpieczeń społecznych (Dz.U. z 2015 r. poz. 114) тут закралась помилка, не той лінк та позицію вказав
Art. 33 ust. 1 pkt. 1 ustawy o systemie ubezpieczeń społecznych (Dz.U. z 2015 r. poz. 121)

Art. 33. 1. Zakład prowadzi:

1) konta ubezpieczonych, z których każde jest oznaczone numerem PESEL;

Цей пункт дуже подібний до попереднього. І, мабуть, підходитиме кожному, хто має право на охорону здоров'я соціальне забезпечення - і дорослому, і дитині (наскільки мені відомо, це право з-поміж інших має уся сім'я людини, котра легально працює в Польщі). Бо, справді, я двічі пробував зареєструватись в przychodnie, то пані в реєстратурі стверджувала, що "комп'ютерна програма вимагає вказання PESEL". Тому, останні 2-а варіанти є залізними, але ужендники вміють "гартувати крицю". :) Викреслені речення оповідають правду, але із-за виправлення закону роблю поправки.

Хтось може знайти в російськомовній мережі, що комусь пощастило з:

Art. 23 ust. 3 poz. 114 ustawy o świadczeniach rodzinnych z dnia 13 stycznia 2015 r. 

Гадаю, що дійсно пощастило, бо там чіткої вимоги PESEL немає, зате є варіант заміни його паспортом, чи іншим ідентифікуючим документом. Але пробувати й з цим пунктом можна.

Аналогічно є закон про рецепти лікарські, де теж вказується PESEL, але його аналогічно можна замінити документом. Зрештою, також можливість використання паспорту замість PESEL вказана і в законі, наведеному в моєму пункті ІІІ. Double халепа.

Проблема відповідності законів до практики спілкування з різного роду установами є реальністю навіть тут. В такому випадку радять просити вимагати в працівника, котрий стверджує необхідність пред'явлення Вами PESEL, вказати норму права, згідно якої є ця вимога. Тоді треба бігти з цією нормою й складати wniosek. 

На жаль, баталії такого роду нерідкість. Але дивного нічого немає. Функціонування великого механізму та його вдосконалення під час роботи генерує дрібні збої та пожежні коригуючі дії. Що стосується PESEL, то це досить парадоксальна ситуація, коли людина, наче мисливець, бігає в пошуках підстави для його отримання. Але, мабуть, в законотворців були підстави для такого ускладнення життя іноземцям.

Отож, я дещо змінив останню сторінку wniosku, розширивши поле для введення норм закону та вписавши їх в друкованому вигляді. З ним і піду в понеділок до urzędu. Оскільки не впевнений, який документ вказувати на другій сторінці, мій закордонний паспорт, чи карту побиту, зроблю два варіанти. Подам першим з картою, бо вона для польських законів більше має значення. А ось посилання на незмінений wniosek. Хоча раджу завжди шукати актуальний на випадок, якщо відбудуться якісь зміни. За цим посиланням віднайдете взірець заповнення, складений не мною.

Це буде вже мій другий похід (відпишусь про результат як UPD). Бо перший я здійснив в день відбору карти і дещо схибив, вказавши лише номери вісників, в котрих є потрібні закони. А пані в urzędzie сказала, що потрібно вказувати чітко норми закону. Ще для мене, як для власника Karty Stałego Pobytu, є додатковий варіант для отримання PESEL - приписатись за місцем проживання в Польщі. Оскільки у мене є договір на руках та копія акту власності на квартиру власника, то процес приписки здійснюється без згоди чи присутності самого власника. Проте мене цей варіант не влаштовує, бо приписка втрачає свою силу з кожним роком у всіх цивілізованих країнах, а я не відчуваю в ній потреби. Й так само мені на роботі радили обізнані поляки.

Єдине, що мене турбує, так чи вірно я поробив ті вказання на закони, бо робив їх сам. Сподіваюсь, інтуїція мене не підвела. Zobaczymy.

UPDATE [2016-09-26]:

Склав той варіант wniosku, де вказав карту побиту, як ідентифікуючий документ (зверху другої сторінки), зазначивши inne та вписавши POBYT STAŁY у віконечку навпроти й серію та номер у "Dokument podróży cudzoziemca lub inny dokument potwierdzający tożsamość i obywatelstwo". Пані в уженді, побачивши ці надруковані 3-и закони, легко посміхнулась, глянувши мені в очі. Приємно робити приємно такими простими речами (прошу вибачити за тавтологію). Свідоцтва про одруження у мене не було, тому вписав від руки, що не маю його в Польщі й підписався. Потім вона зробила собі копії моєї карти та закордонного паспорту, а мені дала копії wniosku з печаткою про прийняття й записала номер телефону про всяк випадок. Я її запитав, чи може бути відмова, бо я сам "ці всі циферки та літерки законів вписував". На це вона відповіла, що перевірила один із вписаних законів (здається, той, що третій) і все гаразд - цього тижня буде PESEL. Спитала, який варіант мені більше підходить - особисто відібрати його, чи щоби вони вислали поштою. Я вибрав другий, бо маю загружений час дозвілля усілякими там koszami, piłkami nożnymi та siłowniami й Skype конференціями. :)

Для тих, хто провадить статистику міст - це Warszawa, крихітки. Отримаю, зроблю UPD.

UPDATE [2016-10-06]:

Отримав PESEL листом. Отже, моя комбінація підстав działa. Вже встиг зареєструватись в przychodni та записатись на прийом до лікаря. А також в системі ePUAP, тільки треба сходити особисто підтвердити profil zaufany.

Якось одразу почав відчувати себе білішим. До зими іде, чи що?!

UPDATE [2016-10-11]:

Сходив у найближче відділення пошти до фінансового консультанта й особистою присутністю та картою побиту підтвердив profil zaufany. Тепер складання документів можна здійснювати, не виходячи з теплої хати. Підозрюю, що не усі, але більше, ніж нічого. Це вже точно.

UPDATE [2016-11-22]:

Подав заявки на отримання PESEL неповнолітніми дітьми - відмовили. Відмови ще не отримав, але телефонували. Сказали, що в клініці можуть по паспорту їх зареєструвати (це ми перевіримо), або йти на приватний прийом. Порадив їм водити своїх дітей на приватні прийоми, сплачуючи при цьому складки до ZUS. Зроблю паузу для нагромадження інформації та далі до бою. Ех, люблю цей стан підвищеної бойової готовності.

UPDATE [2016-12-03]:

Прислали вже лист-відмову надання дітям PESEL. Усі три мої варіанти їм не підходять. Перший - бо неповнолітні, другий, бо можна скористатись паспортом (дійсно так в законі записано, переконався особисто), третій - я дещо помилився у вказанні позиції dzennika ustaw (див. виправлення вище в п.ІІІ), але і вірне вказання б не допомогло, бо теж є можливість використання паспорту (див. Art. 33 ust. 1 pkt. 2 ustawy o systemie ubezpieczeń społecznych). Тому, висновок на день сьогоднішній - для повнолітніх найбільші шанси на успіх має варіант І - ePEUAP, а з дітьми халепа.

Моя бухгалтерка знайшла ще якийсь закон про відмивання брудних грошей, щось пов'язане з рахунками банківськими. Вона написала запит у GIIF-U аби підтвердили, що для цієї фінансової операції потрібен PESEL. Як тільки отримає відповідь, обіцяла дати мені інформацію по цьому закону. Кому цікаво, слідкуйте за оновленнями цієї публікації. :)

UPDATE [2016-12-07]:

Сьогодні вдалось отримати PESEL для дружини.
Оновлена підстава закону про ePUAP, котрий тільки й дає 100% гарантію:

Podstawa prawna upoważniająca do otrzymania PESEL

Або в текстовій формі:

§5.3 pkt.3 oraz §8.1 pkt.3 - Rozporządzenie Ministra Cyfryzacji z dnia 5 października 2016 r. w sprawie profilu zaufanego elektronicznej platformy usług administracji publicznej (Dz.U. z 2016r. poz. 1633) 

UPDATE [2016-02-23]:
Коли з дружиною здавали wniosek на відбір карти, маючи вже рішення по її справі, пані інспектор дуже дивувалась, як мені вдалось отримати для дружини PESEL, якщо вона не мала ще карти. Отож, дивуймо поляків приємними речами. А вони нехай воюють зі своїми історичними вітряками типу Бандери, маючи свого нічим не кращого Пілсудського, котрого сам Гітлер високо цінував.

UPDATE [2016-03-04]:
В коментарі на facebooku отримав невтішні інформацію, що вже не видають PESEL по цьому закону. І дійсно, на сторінці реєстрації ePUAP додали пташку "Nie posiadam numeru PESEL.". Виникає тільки запитання стосовно колізії, котра виникає з того, що закон то станом на сьогодні не змінювали після 05.10.2016р. А у wniosku вказується саме норма закону, а не якийсь там сайт. Або я просто погано шукав, чи цей закон змінювався. Так чи інакше, озбройтесь й цією інформацію, аби бути готовим. Щось я не знаю, чи можна писати odwołanie на відмову видання PESEL. Прохання до тих, хто стикнувся вже з подібною проблемою, не полінуйтесь, напишіть, будь ласка, тут коментар до публікації, нехай інші скористаються з Вашого досвіду. Якщо це так, а схоже на те, то тільки прописка дає можливість отримати PESEL. Швидесенько ж поляки зорієнтувались в ситуації...

Перелік категорій іноземців, котрі можуть отримати PESEL, зробивши прописку.

UPDATE [2016-03-05]:
В тій ж гілці коментарів на facebooku пані повідомила, що в лютому 2017-го по цій нормі закону виробила PESEL для знайомої. Отож, висновок: інколи потрібно кілька разів пробувати, подавати в різні уженди, до різних інспекторів. В такий спосіб збільшується шанс позитивного результату.

UPDATE [2017-04-09]:
Для неповнолітніх власників Karty Stałego Pobytu, а, може, і не тільки, єдиним варіантом отримання PESEL є приписка на будь-який термін. Хоч я не пробував, але люди пишуть, що саме і тільки так працює.

UPDATE [2017-11-13]:
Для дітей до 3-ох років норма закону:  

Ustawa z dnia 4 lutego 2011r. o opiece nad dziećmi w wieku do 3 lat. Art. 3 a.1. 1),2)

Для неповнолітніх, котрі вчаться в школі, можна оформити PESEL по прописці, так гадаю, і по такій нормі закону: 

Ustawa z dnia 7 września 1991 r. o systemie oświaty (Tj. z dnia 31.10.2016r. Dz.U. z 2016 r. poz. 1943
Art. 92k Ust.2 pkt 2f)

Art 92k 

.....

2. Karta kwalifikacyjna zawiera:

.....

f) istotne dane o stanie zdrowia, rozwoju psychofizycznym i stosowanej diecie uczestnika oraz jego numer PESEL w celu potwierdzenia prawa do świadczeń opieki zdrowotnej

Пишуть, що це має бути позашкільний табір, або колонія.

UPDATE [2017-11-13]*:
Нещодавно через facebook попросила мене людина про допомогу щодо вибивання PESEL. Отримала його за 50 хвилин і по нормі ePUPAP. Вона працює. Вона - не Юля.

UPDATE [2017-11-19]:
Подав заяви на надання номеру PESEL дітям. Бо хочуть взяти участь в онлайновому математичному конкурсі, а там вимагається цей номер. Підставу подав ту, яка вказана вище (Ustawa z dnia 7 września 1991 r. o systemie oświaty (Tj. z dnia 31.10.2016r. Dz.U. z 2016 r. poz. 1943 Art. 92k Ust.2 pkt 2f)). Не хотілося їхати до управління, тому заяву подав в неділю через систему ePUAP: вибрав "Sprawy ogólne"\"Pisma do urzędu"\"Pismo ogólne do podmiotu publicznego". Заяву редагував в https://www.pdfescape.com/. До заяви додав скан паспорту, заяву прийняття до школи, переклад свідоцтва про народження. Цей перелік сам собі вигадав. Тепер купую попкорн і спокійно чекаю.

UPDATE [2017-11-27]:
Зателефонувала пані з управління, куди 19.11.2017р вислав заяву на PESEL для дітей, вимагає їхньої прописки. А я не маю часу й бажання тим займатись. Дивна додаткова вимога. І я, і я дружина отримали ці номерки без прописки, а вона тут мені каже, що всі в Польщі повинні прописуватись, навіть громадяни. Дуже цікаво. Значить, відмова. Хай так і буде. А, і найважливіше, сказала, що не передбачено складання заяви цього типу через ePUAP, бо мусить бути власноручзроблений підпис. Може, хто зна, то їхня робота це мені тлумачити.

UPDATE [2018-05-30]:

Моя спроба #2 отримання PESEL дітьми вивилася вдалою. Не скажу, що це було легко, але тут спрацював принцип віддяки наполегливості. Як і першого разу, я подав заяву через ePUAP, з вказанням закону про освіту. Як і першого разу, зателефонувала до мене пані з управління й вимагала прописки дітей. Цього разу я написав мейла власникові квартири з питанням, чи не буде він такий ласкавий дати дозвіл їх прописати. Він, звісно, написав, що проблематично неповнолітніх прописувати. В сенсі, що він може мати проблеми з виписуванням дітей. Я це знав і пані про це говорив. А ще він висловив таке наївне твердження, що "в Польщі діти до 18-го року охоплені безкоштовним медичним забезпеченням". Він писав про це, бо я аргументував йому необхідність володіння PESEL проблемами в клініці. Бо дійсно, мав проблему, котра полягала в тому, що дитина не могла потрапити до лікаря два дні, бо в реєстратурі не бачили, чи вона має медичне забезпечення, чи ні. І причиною тому було, що не має номеру PESEL, а у них в системі це є ключовим полем для пошуку. Довелося з ними поспілкуватися на трішки вищих тонах так, що потім дивилися на мене, як на справжнього мельниківця. Але вернемося до PESEL. Довелося мені йти на особисту зустріч з керівником управління, я йому показав роздруківку мейла (без конфіденційної інформації). Тоді він зжалівся наді мною й я ще раз особисто написав заяви на надання PESEL. По чім він сказав "може цього разу нам вдасться". І вдалося. Вчора пані зателефонувала й повідомила, що можна забрати довідки. Важлива річ - вони прив'язували надання PESEL з обов'язком прописки. Хоч я і не музикант, але проглянувши Art. 7 oraz Art. 16 ustawy o ewidencji ludności, я, як людина з нерозвиненим логічним мисленням, дійшов висновку, що залежність є штучною, а їх зв'язок лише носить характер вказівки. В тому сенсі, що Art. 7 ust.3 звучить "W rejestrze mieszkańców gromadzone są dane osób, o których mowa w ust. 1 i 2, które wykonały obowiązek meldunkowy na terenie danej gminy". В моєму розумінні, це вказівка управлінцям "кого вони мають додавати до rejestru mieszkańców", а не вимога мати прописку для отримання PESEL. Ще одна цікава річ. Як відомо, в інтернеті було багато інформації про те, що іноземці з січня отримуватимуть PESEL одразу після прописки. Також відомо, що прописатися можна через інтернет. Думаю собі, то для мене. Заходжу туди, PESEL - обов'язкове поле до заповнення. Finita la comedia.

Прохання про пришвидшення розгляду справи (PROŚBA O PRZYSPIESZENIE ROZPOZNANIA)

7. Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам;

8. бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а хто стукає відчинять йому.

(Від Матвія 7:7,8)

Дуже просто і логічно звучить це твердження. Людством, й українським розумним та багатостраждальним народом в тому числі, винайдено багато подібних тверджень типу "подія-наслідок" висновків. Більшість з них на підставі досвіду, котрий, як відомо, є різного роду. Великі мудрості, навіть, навіть представлені в формі анекдотів. Мій співробітник-болгарин, жартівник по життю, розповів анекдотичну притчу про чоловіка, котрий завжди просив Бога, аби той допоміг йому виграти у лото. Бог за якийсь час такого роду "молитв" не витримав й запропонував йому хоча б купити білет для початку.

Хто пробровзив більше головної сторінки мого блогу, знає, що моя справа отримала форми складності завдяки некомпетентності інспектора, що було доведено виграним odwołaniem. Але втрату четвертого виміру, часу, нічим не компенсуєш. Мені призначили стандартних 4-и місяці повторного розгляду справи, що виглядало нелогічно логічним рішенням. Бо справа повернулась на повторний розгляд, але велика частина висновків не припинила своєї дії. Тому мною було вирішено скористатись правом просити пришвидшити розгляд. Моє бажання схвалила пані Ізабела Шевчик, директор відділу у справах іноземців:

Чи можна прискорити розгляд заяви про легалізацію проживання? Зрештою, люди мають різні життєві ситуації, пов’язані, наприклад, з роботою, родиною чи здоров’ям близьких.

Формально можна подавати прохання про прискорення розгляду справи із зазначенням відповідних аргументів. Після розгляду заяви іноземець повинен отримати відповідь, чи його запит буде схвалений, а якщо ні – то чому. Кожен випадок відрізняється і розглядається окремо. 

Izabela Szewczyk, Dyrektor Wydziału Spraw Cudzoziemców

Джерело: Газета “Наш вибір” №51, 2016, с.16

Якщо Ви теж помітили тональність з котрою була зроблена відповідь, можете аналогічно дійти висновку, яка доля спіткає більшість прохань такого роду.

Фактично, в різних випадках в Польщі можна просити про пришвидшення розгляду тієї, чи іншої справи. Ефективність буває різною. Часто парадоксальною, як от у пані: розгляд 2-ох різних земельних справ з і без цього прохання тривав 4-и місяці.

Я теж двічі писав подібне прохання. Вперше скористався правом ще при розгляді мого odwołania. Щоправда, написав його не в поданій нижче формі. Відповіді на нього я так і не отримав. По тому часі справа протривала ще добрих 2-а місяці.

Отож, здійснив я черговий візит до пані юриста Agaty (дай їй, Боже, здоров'я!) з Fundacja dla Somalii. Вона й поділилась зі мною взірцем "прохання про пришвидшення". Його скрін та посилання на файл для спільного доступу нижче:

Prośba o przyspieszenie

Безпосередньо документ. 

Все досить зрозуміло. Лише додам, що шапка у моєму випадку мала вигляд "PROŚBA O PRZYSPIESZENIE ROZPOZNANIA
WNIOSKU O UDZIELENIE ZEZWOLENIA NA POBYT STAŁY", а саме обґрунтування свого прохання вписуємо у розділі "Uzasadnienie". Моє обґрунтування було написане в такому стилі, котрий не втратив логічного змісту, але набув співчутливо-спонукальної форми.

Цього разу, при повторному розгляді моєї справи, не можу стверджувати, що моє прохання дало ефект, але, якщо б я його не надіслав їм, то не було б підстави пришвидшення з юридичної точки зору. А так, рівно за місяць отримав свою довгоочікувану децизію на право постійного перебування в Польщі. З чим себе коханого і вітаю! Дякую.

UPDATE [2016-12-01]:

Сьогодні в чергове переконався, що це прохання працює. Нікому, звісно, невідомо, що минулого тижня я подав wniosek на свою дружину на карту на czas oznaczony за схемою połączenie rodziny. Так от, сьогодні до мене зателефонувала пані інспектор і повідомила, що, оскільки я написав прохання про пришвидшення, то після формальних перевірок, котрі зазвичай займають близько місяця часу, вона подасть проект рішення своїй керівничці. Так-що, вона працює.

UPDATE [2016-02-25]:

А от з дітьми поки-що не спрацювало - майже два місяці минуло від часу складання заявок, я ніхто ні не зателефонував, ні статус не змінився на сторінці перевірки статусу справи. Інспектор інспектору не рівня.

Закінчення епопеї з kartą stałego pobytu

УВАГА! В спосіб підтвердження в минулому польського громадянства предків, але без підтвердження польської національності, Kartę Stałego Pobytu вже не отримати

Сьогодні отримав позитивне рішення, майже 14 місяців після складання заявки, місяць після написання прохання про пришвидшення справи та два місяці до попередньо встановленої дати видання децизії при повторному розгляді справи. Отже, теоретично воно діє, або обставини так склались.

Питали мене сьогодні на роботі "jak odczuwasz się?"... "zmęczonym..." odpowiedziałem.

To be continued...

UPDATE [2016-10-30]:

Decyzja o Pobyt Stały

Тут можна звантажити збільшене зображення.

Майже два місяці не було можливості підбити підсумок моєї затяжної справи. За цей час з'їздив на "заходні українські креси" - польські Карпати, а саме "бойківщину", "всходні польські креси" - додому (так ми з моїм польським колегою обмінюємось не смішними жартами, але так краще, ніж лоби розбивати) та закласти działalność gospodarczu (зробив це сайт три дні тому, ще чекаю рішення, бо іноземець, перевіряють, бач, законність перебування в Польщі тощо). А ще готую документи на kartę na czas oznaczony для моєї половинки за схемою połączenie rodziny, повторне отримання шенген віз моїм дітям, як онукам переселенців (бо перша була тільки на рік і завдяки помилці мого інспектора та тривалій епопеї з моєю картою нам не вдалося вкластись зі складанням wniosku), та подання заявок на kartę stałego pobytu дітям. Це тільки перелік запланованих справ, а прихована маса роботи, тільки частину котрої зроблено.

Тепер стосовно самої суті. Хочу підвести підсумки. Тривалий час крутив текст в голові й, як завжди у мене трапляється, імпровізую.

Сам факт отримання мною zezwołenia na pobyt stały na terytorium RP не переконав мене на 100%, що нащадки переселенців можуть його просто отримати. Тому, дещо відчувається осад від того, що теоретично міг когось підштовхнути до дій без впевненості у результаті. Але з іншого боку багато, а то чи й не більшість речей, людей робить без впевненості у кінцевому результаті. Взяти хоча б одруження. Як зараз пам'ятаю, як гірко плакала моя мати у один з найщасливіших днів мого життя - одруження. Я тоді геть дивувався "WHY!?". Тепер, маючи двійко дітей і завжди думаючи про їхнє майбутнє, починаю потроху збільшувати відсоток розуміння. Адже це в якійсь мірі лотерея, не тільки від самої людини залежить, але і від якогось випадку, події, "ефекту метелика" тощо. А нам залишається молитись та сподіватись на якомога оптимальніший варіант. Отож, ніхто нікому не каже, що сам факт одруження призводить до щасливого життя, але мало хто відмовляється від цього лотерейного квитка. Тому, прошу віртуальне каміння в міг блог не кидати, якщо комусь не вдасться отримати бажаний результат. Скажу лише, що мені це вдалось і без жодних домовленостей, як це прийнято в Україні, що ще більше тішить. Підозрюю, що це коштувало мені трішки здоров'я, втраченого часу, грошей, але отриманий досвід та переосмислення великої кількості життєвих речей підштовхнув мене нових звершень, про які я в Україні міг тільки мріяти. Бо багато з того, що можна тут зреалізувати, там ще, навіть, не на стадії проектування. Це, наче, як сентиментальний погляд з майбутнього у минуле. Така собі фантастика в реальності. Машина часу, котрою вдалось скористатись. Але, як і кожен механізм, вона на чомусь працює, щось споживає. В моєму випадку вона трансформує сліпу любов до України у прагматичну ніжність. Не найгірший механізм, як на мене.

А тепер коротко про факти:

1. Я не мав ЖОДНОГО документу, в котрому була б написана польська національність моїх дідуся та бабці;

2. Моя двоєрідна сестра отримала pobyt stały на підставі всіх тих самих документів, що і я мав;

ЗАУВАЖЕННЯ: Я додав ще довідку про переселення з Львівського архіву, де були вказані українські національності. Є у мене невеличка непідтверджена підозра стосовно впливу цього документу на психіку мого інспектора. Не хочу перекинути провину з себе, але мені порадила додати цей документ кузина. Сьогодні я б цього не зробив, а тоді я був за неї менш обізнаний.

3. Після відмови я подав "вньоски" до Жешува та  отримав 2-і "децизії", котрі підтверджували їх польське громадянство станом на 1939-09-01;

4. На момент складання заявки я офіційно працював, хоч це не завадило інспекторові генерувати відмову, тому сплив мінімальний.

5. Як я вже аналізував в одній зі своїх публікацій - закон, котрий прописує процедуру отримання посвідки на проживання в Польщі, прямо не забороняє, не обмежує в її отриманні таку категорію громадян, як я з моєю кузиною. Бо справи давні й не усі поляки можуть підтвердити польську національність своїх пращурів. Інша справа зі законом про Карту Поляка, де категорію переселенців чітко викреслили. Підозрюю, подібна зміна в найближчому майбутньому торкнеться і закону про іноземців, що регламентує отримання stałego pobytu за походженням. Але ще є час, а, може, і не буде такої зміни. 

Суб'єктивні фактори не наводжу, бо на то вони й суб'єктивні.

Гадаю, короткий тезисний висновок є достатнім для виваження усіх за та проти. Хто проти, прошу аргументовано та в пристойній формі висловлюватись. Хто ж піде моїм шляхом - бажаю успіху та раджу запастись терпінням і не давати спокою ужендникам, як я робив після своєї відмови. Завжди потрібно контролювати їхні кроки, переконуватись, що заяви дійшла, що документ доданий до справи, що лист висланий і на вірну адресу - все, що стосується справи. Дзвоніть до них, пишіть мейли, перевіряйте статус через інтернет, надсилайте листи поштою. Це ще й буде +1 до карми і покаже, що Вам не байдуже, а навпаки - дуже залежить це рішення. Словом - ЩАСТИ!

P.S.: На цьому блог, звісно, не перестане існувати. Як видно вище, маю багато справ до вирішення. Тому, будуть публікації про нові справи, як і заплановані старі. Але, в силу ліні та зайнятості, котра вимагає постійного вдосконалення професійних здібностей та бажання банально поспати, про періодичність нічого наперед не можу повідомити. 100% у найближчі 2-а тижні буде update статті про шенген візу для нащадків переселенців, бо подаємо документи на дітей. А наш керманич вже котрий рік обіцяє безвізовий режим. Імовірно, його й дадуть найближчим часом і я дарма витрачу гроші, але життя в Україні навчило не сподіватись ні на кого, тільки на себе самого.

UPDATE [2016-11-13]:

Під час уточнення певної інформації щодо документів, необхідних для складання wniosku моєю дружиною, випадково натрапив на таку:
Dla cudzoziemca posiadającego polskie pochodzenie

Не скажу, що я цього не знав, але не мав посилання на це. А там є така цікава інформація:

Typowe dokumenty potwierdzające okoliczności wskazane we wniosku:

1. Dokumenty potwierdzające:
   – posiadanie przez co najmniej jednego z rodziców lub dziadków albo dwoje pradziadków cudzoziemca narodowości polskiej lub,
   – posiadanie w przeszłości obywatelstwa polskiego przez cudzoziemca lub co najmniej jednego z jego rodziców lub dziadków albo obojga pradziadków;

Виділене зеленим. Отже, надання документів (decyzij), котрі підтверджують наявність в пращурів в минулому польського громадянства ДОСТАТНЬО, якщо не є можливим довести польську національність. А це рішення видається досить просто при наявності документів про народження в Польщі, шлюбу, хрещення, свідоцтва про смерть (немає значення де), документального підтвердження дерева спорідненості з ними тощо.

Cоломонове рішення стосовно відмови надання мені Stałego Pobytu (Decyzja Szefa Urzędu do Spraw Cudzoziemców)

Найкращий захист - це напад

УВАГА! В спосіб підтвердження в минулому польського громадянства предків, але без підтвердження польської національності, Kartę Stałego Pobytu вже не отримати

Не будучи неймовірно обдарованим футболістом, покірний автор цього блогу велику частину свого життя провів граючи у гру мільйонів. І не погодитись з вищенаведеним твердженням він теж не в змозі.

Не хизуючись, а лише констатуючи історичний факт... Будучи на 5-му курсі, й, маючи за вже 2-а чемпіонства університету з міні-футболу, перебуваючи на 3-му та 4-му курсі, одного разу наша команда у груповому колі вийшла на поле у якості фаворита проти не надто сильного супротивника. Як це часто буває у такій несправедливій грі, якою є футбол, ми пропустили першими, але час для взяття воріт у нас ще залишався. Але це шокуюче відчуття забути важко, коли вірив, що маєш досить легко виграти, отримуєш гол у власні ворота. Звісно, всією командою ринулись вперед з усіх сил. Мені, граючи в захисті, доводилось керувати діями усієї команди та дратуватись невдалим ударам по воротам наших форвардів, котрі добряче потріпали захист команди-супротивника. І от, в один із моментів, я, перебуваючи під дією підвищеного рівня адреналіну, вдало отримую м'яч в центрі поля, підбираю його під праву ногу, адже ж не професійний футболіст, та з усієї сили вдаряю по ньому у напрямку воріт. Завдяки легкому рикошетові та силі удару, м'яч влітає в сітку воріт і нам вдається зіграти в нічию, програючи по ходу гри.

В результаті, вийшли з групи ми з першого місця, а команда, котра показала нам власні зуби - з другого. Нічого в цій нецікавій історії не було б цікавого, якби доля не звела нас знову ... у фіналі. Важко забути та передати вигляд облич та погляди гравців тієї команди, коли виходили на поле у нашій другій зустрічі. Не скажу, що ми були такими неймовірно вправними з м'ячем. Просто той натиск, котрий ми вчинили їм у попередній грі, не давав їм приводу для сподівання на перемогу. Ефект несподіванки, котрий їм вдалося зреалізувати в першій грі, був нівельований нашим бажанням його виправити. Так все і сталось, ми перемогли 2:0, ставши втретє поспіль володарями чемпіонства з міні-футболу.

Хоч це одна, мабуть, з мільйонів дрібних ігр, повчальна суть її є набагато більшою.

Той, хто відвідав трішки більше сторінок мого блогу, аніж головну, знає, що я в кінці 2015-го року отримав відмовне рішення й у лютому подав апеляцію. І ось два тижні тому я отримав рішення по моїй апеляції. Воно стало нейтральним, бо ані відмовляє мені в отриманні Stałego Pobytu, ані надає його. І на це є логічні причини. Я очікував саме такого рішення:

відхилити попереднє рішення в цілому та скерувати справу на повторний розгляд до органу І-ої істанції

Фактично, визнано, що орган першої інстанції поставився халатно до моєї справи, не зробивши порівняльного аналізу документів, що були додані моєю кузиною. Також пані інспектор не зробила висновку зі співбесіди. Чи добре це для мене, невідомо. Але, даючи мені відмову, пані інспектор мала б обґрунтувати причину позитивного рішення сестрі та відмови мені.

Я. після кількох читань рішення, помітив "привідкриті дверцята" для інспектора, з допомогою котрої він дуже просто може мені відмовити. Потім і мій керівник відділу звернув на це ж саме увагу. А ще пізніше, і мій шеф після консультації з непрофільним юристом. Там є другий пункт, яким вони вказують інспекторові зробити аналіз моєї співбесіди та вказати, що відповідаю я тим критеріям так званої "польськості". Є ризик. Щоби його мінімізувати, мій шеф хоче виступити до них з письмовим зверненням. Не надто допоможе, але і не зашкодить.     

Також важливим висновком для мене є часткова правота стосовно того, що не обов'язковим є наявність документу, де вказано, що пращур був польської національності. Потрібно виконання 2-ох важливих пунктів:

а) декларування вньоскодавцем польської народовості - тобто достатньо ствердити "так, я вважаю, що маю польське коріння";

б) довести, що пращурі використовували польську мову, притримувались норм польської культури та релігії.

Другий пункт є контраверсійним. Бо, як от у моєму випадку, важко це підтвердити, бо бабця і дідо вже не жиють. А, оскільки так, то для цього їм і потрібне це формальне підтвердження наявності громадянства в минулому. Бо, будучи громадянами Rzeczypospolitej, враховуючи тотальну пацифікацію та опольщення населення інших національностей, можна з величезною долею імовірності припустити, що ними виконувались вимоги пункту б).

Буквально тиждень тому приїздила до мене з України ще одна кузинка в гості. З нею в автобусі їхала пані з сином подавати документи на Stały Pobyt, маючи тільки akt urodzenia та якусь довідку, що дідо її чи то вчився, чи то сплачував внески шкільні. Він також переселенець. То вона за 1000 zł замовила послуги якоїсь тутешньої панянки українського походження в якості "адвоката", як вона каже. Я запитав через сестру, чи в якомусь з документів є запис про польську національність. Ні, немає. І вона вірно каже, але ужендникові цього замало, що національність до 1940-го року не вказувалась. Не стверджуватиму про точність року, але в USC w Leżajsku теж нам казали, що в таких давніх актах національності не було. А ще ця пані дуже впевнено стверджувала, що наявність польського громадянства в минулому випливає "з якогось давнього закону, згідно котрого, всі мешканці мали польське громадянство". Мабуть, вона мала на увазі USTAWA 20 stycznia 1920 r o obywatelstwie. Погоджуюсь з цим твердженням, бо воно є логічним, але не я уженднік, котрий буде вести її справу. Я також цим аргументував свою правоту в апеляції, про котру власне ця публікація. Єдине на що їй залишається сподіватись, то це на те, що її інспектор буде більше дружити з логікою і попрацює з відсутністю бажання зашкодити отриманню права на проживання.

Дійсно, умови дотримання яких вказує на "польську народовість" є дуже розмитими розгалуженнями. І вони явно писались людьми не надто знайомими зі законами логіки та історичною реальністю. Взагалі кажучи, враховуючи цю нечіткість у визначенні критеріїв "польської народовості" для отримання карти Stałego Pobytu по походженню та факту введення обмежень для нащадків переселенцям в стосунку до отримання Карти Поляка, з великою долею вірогідності візьмусь ствердити, що за рік-два матимемо подібні зміни і для отримання Stałego Pobytu. Хоча, знову ж таки, можна приховати факт того, що людина була переселена, не надавши довідки і сподіваючись на те, що вони самі нічого не знайдуть, а ствердити, наприклад, що "відвідуючи родичів в Україні, закохалась у людину української національності й зосталась там жити". Або й інші варіанти. Я до того, що як би поляки не намагались захиститись від тих, хто колись мав громадянство Польщі, працював, сплачував податки, а потім був примусово, як худоба, вивезений з мовчазної згоди тодішньої польської влади, їм важко буде відсіяти геть усіх. Для прикладу, я не збираюсь здаватись. Бо вони чинять неправильно в усіх аспектах, в які не вдаватимусь в рамках цієї публікації. Тому, потрібно буде, піду до суду. І для немає значення, який відсоток польськості мали чи не мали мої дідо та бабця, мені їх шкода як дітей Божих, котрі постраждали з діянь диявольських.

Щось багато тексту вийшло, пришвидшуюсь.

У вівторок 19-го липня 2016р. дзвонив до уженду, адже рішення також надіслано і їм. Пані відповіла, що нічого з моєю справою ще не робиться. Не здивувався. Зателефонував у п'ятницю 22-го липня 2016р., вже призначили дату рішення по моїй справі - 07.11.2016р. Здивувався, хоч і не дивно. Справу надіслано на повторний перегляд, отже впаяли мені стандартних 120 днів.

В середу піду до юриста в fundusz "Dla Somalii". Ну так, назва оригінальна, але юрист там хороша. І прийом безкоштовний, тільки знову будуть паспортні дані списувати, бо вони таким чином використовують кошти ЕС.

Наостанок надаю скани 6-и сторінкового рішення по моїй апеляції. На роботі жартували, що вони хотіли мене "перебити", бо я апеляцію написав на 5-и сторінках. Ну, в кожному жарті є тільки доля жарту.

Decyzja Szefa Urzędu do Spraw Cudzoziemców (s.1)

Decyzja Szefa Urzędu do Spraw Cudzoziemców (s.2)

Decyzja Szefa Urzędu do Spraw Cudzoziemców (s.3)

Decyzja Szefa Urzędu do Spraw Cudzoziemców (s.4)

Decyzja Szefa Urzędu do Spraw Cudzoziemców (s.5)

Decyzja Szefa Urzędu do Spraw Cudzoziemców (s.6)

Ці сторінки в дещо меншій роздільній здатності для швидкого перегляду. Кому цікаво прочитати текст, може ознайомитись з файлами за посиланнями нижче:

Decyzja Szefa Urzędu do Spraw Cudzoziemców (s.1)
Decyzja Szefa Urzędu do Spraw Cudzoziemców (s.2)

Decyzja Szefa Urzędu do Spraw Cudzoziemców (s.3)

Decyzja Szefa Urzędu do Spraw Cudzoziemców (s.4)

Decyzja Szefa Urzędu do Spraw Cudzoziemców (s.5)

Decyzja Szefa Urzędu do Spraw Cudzoziemców (s.6)

Як висновок, маю велику надію, але не плекаю надто багато сподівань стосовно позитивного рішення. Але, чим довше вони мені його намагаються затягнути, тим більше азарту в мене з'являється, аби продовжувати з ними тягатись. Бо вони розуміють, що нечіткість прописаного закону та контроверсійність подій та наслідків тих часів дають їм можливість як відмовити, так і дозволити.

Отож, гра продовжується у додатковий час. Слідкуйте...

Генеалогічний пошук в Польщі

Well begun is half done - єдина корисна річ, котру отримав в одному з спам-листів. Схоже, там працюють непогані спеціалісти. Адже важливо людину змусити відкрити той лист, заголовок якого вабить лаконічністю та перспективою, хоч і розмитий тематично. Але нам це підходить для чергової публікації.

В Польщі особисто мною був помічений факт такої собі культурної шляхтецької гордині поміж поляків похилого віку. Часто можна почути, що "от я корінна Варшав'янка, а вони от тут понаїхали...". Під час споглядання одного з багатьох марафонів, мав щастя стояти поруч із одною парою похилого віку. Боже, як же вони сі тішили, коли повз них пробігав учасник в футболці, напис якої свідчив про його варшавську кров, або хоча б тривале експлуатування каналізації цього міста. Але вистачило пробігти повз них якомусь темношкірому, як міміка миттєво змінювалась, а дідусь і взагалі дозволяв собі расистські випадки, імітуючи звуки мавпи. Пам'ятники чи пам'ятнички на кожному кроці, у костелах пам'ятні таблички з іменами загиблих в тих чи інших подіях, в транспорті сторіночки історії, в яких часом і українці з'являються, щоправда у якості поліцаїв колаборантів - посібників німців. Це не ображає і не дратує, а засмучує, бо у нас на цьому місці фіга. Тому і маємо фіги в інших місцях. Але пояснення цьому є - у комсомольців, котрі при владі всі роки незалежності, початок історії, як і в росіян - коли, вибачте, наробив купу, відтоді й почався відлік, навіть, якщо купа впала на золоту монету. От і комсомольці шанують тільки часи, коли їхні батьки-комуністи збагатились за чийсь рахунок чи, навіть, життя.

Щоправда, треба погодитись з тим, що українці ментально, зрозуміло, відрізняються від поляків, ну, і, дякувати Богу, від росіян. Українці багато працювали, працюють і будуть працювати. Ми, наче воли цілої Европи, якщо дещо перебільшити. Це й одна з причин, чому поляки бояться наших заробітчан, бо вони будують Україну в Польщі. Але одну річ я збагнув саме перебуваючи тут. Що це шанування поколінь минувших є дуже важливим зміцнюючим фактором для поколінь прийдешніх через покоління сучасні. Це, якщо хочете, клей часу. Хоч і пізно особисто я перетравив цю істину, не вважаю, що запізно. Хочу й своїх дітей простимулювати взяти участь у цьому сімейному проекті побудови генеалогії. Адже, вивчаючи минуле своїх дідусів та бабусь, вони самі захочуть, аби їхні діти та внуки їх розпитували про життя. А для цього треба щось зробити добре і не зробити злого. Тому, сподіваюсь та молюсь, щоб вони дотримувались певного вектору в своєму житті. 

По великому рахунку, мені з пошуком документів пощастило. Моя двоєрідна сестра зробила титанічну роботу ще кілька років до мого приїзду. Вона здійснювала пошуки старим перевіреним способом - безпосереднім зверненням. Поїхала вона до села, звідки наші дідо та баба були, знайшла родичів, котрі перелякались її приїзду, мабуть, вважаючи, що вона розпочне якісь процеси відшкодування майна. Принаймні, так я гадаю, що суть була в тому. Потім вона поїхала до Urzędu Stanu Cywilnego w Leżajsku, де їй вдалось віднайти значну кількість документів.

Я ж, як людина лінива та трішки більше просунута в технологіях, писав багато мейлів, просто бомбардуючи різноманітні уженди та архіви. Мене здивувало, що у переважній більшості я отримував відповіді. Інколи це були сухі відписки, інколи з затримками, але практично завжди отримав.

З чого почати? Важливо знати, в якій місцевості жила людина. Шукаємо цю місцевість в інтернеті. Потім визначаємо urząd gminy, urząd stanu cywilnego, archiwum тощо. Тоді пишемо культурного листа чи мейла з обов'язковим вказанням зворотньої поштової адреси до кореспонденції. Не знаю, чи до України будуть відсилати листи, але спробувати можна.

Я, наприклад, писав сюди:

Archiwum Państwowe w Rzeszowie
Archiwum Państwowe w Przemyślu
Urząd Miejski w Leżajsku
Urząd Gminy Stary Dzików

Саме в Archiwum Państwowe w Rzeszowie я знайшов документ справи, коли відбирали dowody osobiste (kenkarty). Оплатив тільки 10 zł зі 2-і сторінки фотокопій.

З Urząd Miejski w Leżajsku отримав безкоштовно цілий пакет документів, склавши лише заявку без жодних документів, котрі підтверджують родинний зв'язок:

Wniosek do USC w Leżajsku

Взагалі, я найбільше в захопленні від цього уженду, він для мене є взірцевим серед усіх, з котрими мав справу. Завжди відповідали конкретно і швидко. Дуже адекватні там працівники. Велике їм дякую, якщо вони читають мій блог. )))

Інша справа була, коли писав подібний запит Urząd Gminy Stary Dzików на родичів дружини. Пан уженднік змусив мене вислати йому купу паперів (близько 16 сторінок), котрі підтверджують родинний зв'язок моєї дружини:

а) копії паспорту закордонного;
б) копія свідоцтва про народження;
в) переклад на польську свідоцтва про народження, добре хоч не przysięgłe, то я сам переклад зробив;
г) копії свідоцтва про одруження - бо відбулась зміна прізвища;
д) переклад на польську свідоцтва про одруження - аналогічно сам робив.

Важливо: потрібно вказувати точну дату народження та місце проживання. Не скажу, що це критично, але вони вимагають і це збільшує ймовірність позитивного вишукування. У випадку моєї дружини, то дати виявились у всіх відмінними від тих, за котрими жили її мама, тато, баба та дідо. У всіх, то просто makabra.

Отож, у Stary Dzików таки видали 3-и документи:

1. odpis skrócony aktu małżeństwa діда та баби;
2. odpis skrócony aktu urodzenia тата;
3. odpis skrócony aktu urodzenia мами.

Але одне але: за кожен документ пан з мене збив по 22 zł. Хоч я йому надіслав аналогічну заявку як до Leżajska. 

Висновок один: а) різне трактування законів і\та б) компетенція самих ужендніків.

До архівів теж писав мейли, але по-різному отримував відповіді. З Rzeszowa мейлом, а з Przemyśla - поштою. Спочатку було дивно, бо пишеш мейл, чекаєш тривалий час - ніц. А тут раз і приходить паперова відповідь. Таке собі єднання матеріального й нематеріального. І приємно. А ще з Rzeszowa переслали мій запит до Przemyśla:

Пересилання запиту з одного архіву до іншого

Звісно, з Przemyśla я вже нічого не отримав, бо до того мій аналогічний запит безпосередньо до них вони опрацювали. Власне, отримав від них листи, що нічого не знайшли:

Відповідь з Archiwum Państwowe w Przemyślu

Файний такий лист, з кольоровим гербом. А якщо серйозно, то і відсутність позитивної інформації збагатила мене іншими 2-а цікавими фактами:

1) можна у них працювати в архіві і самому шукати інформацію (обов'язково скористаюсь у майбутньому, коли нагромаджу дані з пункту #2);
2) в кінці вказали інтернет-системи, де можна шукати інформацію.

Другий пункт викликав у мене інтерес, от я і поштурмував пошуковиком. І знайшов суперський ресурс Wyszukiwarka materiałów zdigitalizowanych. Тут є скани з багатьох джерел. Щоправда, є прогалини. Не знаю, чим зумовлені, чи відсутністю документів, чи ще не опрацюванням їх. Побачимо. Я опрацював незначну частину з тих документів, що є там і цікавлять мене. І наразі маю 106 збережених сканів. Але, у зв'язку із цією часовою прогалиною, треба буде дедуктивно визначати далеких родичів. У всякому випадку, імена та прізвища усіх дідів та бабць моїх діда та бабці я вже маю, дати народження деяких з них і, навіть, ще їх батьків імена. Це допомогло мені заповнити потім запит на підтвердження їхнього громадянства - було вже мало незаповнених пунктів. Ось приклад сторінки aktu z księgi:

Скан сторінки aktu z księgi

Звісно, якість буває різною. Інколи почерк читабельний, інколи гірший. А ще варто звернути увагу, що імена записані латиницею. Я інколи користуюсь цим ресурсом для пошуку наших аналогів: 20,000 NAMES.

Можна ще спробувати щось тут знайти. Якісь поради є тут, але не пам'ятаю які: Porady praktyczne dla osób rozpoczynających poszukiwania genealogiczne w Archiwum Głównym Akt Dawnych.

Є ще такий онлайновий пошуковий сайт:
http://www.geneszukacz.genealodzy.pl/

Отож, в якості підсумування. Треба володіти іменами, прізвищами (дівочими в тому числі), датами народження та місцем проживання (народження). Якщо чогось немає не варто опускати руки, а все одно організовувати інтелектуальну атаку на польські інституції - вони за свою роботу отримують гроші й з Unii Europejskiej в тому числі. Вони напишуть, чого їм не вистачає для успішного пошуку. Не варто очікувати відповіді "на вчора", треба попивати чай з м'яти час від часу, нікуди від цього не дінешся.

Імовірно, хтось має свій досвід пошуку інформації в Польських інституціях. Прохання поділитись, не тримати під подушкою, Вам це не допоможе, як і тим, кому Вам шкода подати її.

І наостанок - хай щастить у пошуках! Пишіть коментарі та питання під публікаціями. Я щось міг пропустити, або не описати в силу втоми від вікендового відпочинку.

UPDATE [2016-06-05]
Мало не забув дуже важливу річ. В USC w Leżajsku пані мені повідомила таку річ, що у них періоди зберігання документів. І для актів про народження - це 100 років, а про одруження - 70 років. Оскільки я робив запит у 2015-у, то мені ще пощастило отримати акт про одруження 1935-го року. Не пам'ятаю точно, куди вони потім їх передають. Але, гадаю, у архіви. І чи передають взагалі, чи то просто стосується процесу видавання актів. Але ось так тікає годинник, niestety.

UPDATE [2017-04-03]
Не знаю, чи наберусь коли-небудь сили написати цілу публікацію про цей мій досвід, бо то не надто важливо і не дало результату. У серпні 2016-го я подав вньосек до IPN (Instytut Pamięci Narodowej). Хотів, аби вони віднайшли ті, відібрані у моїх діда й бабці, кенкарти, чи доводи особісті. Адже десь вони мали зберігатись, якщо їх, звісно, не знищили, аби обрубати історичний корінь. Процедура подачі проста, вньосек є в них на сайті. Після 6-и місяців отримав повідомлення про продовження ще на місяць розгляду справи, а по тому місяці - відповідь, що нічого не знайшли. Шкода.
Може, комусь вдалось віднайти такі документи, котрі відбирали при виселенні? Поділіться, й Вам віддасться сторицею, якщо не тут, то там. А, якщо не там, то ніде, тобто всюди.