Як трудовим мігрантам отримувати пенсію в Україні та за кордоном

Дозволю собі репост надзвичайно корисної статті з вказанням її джерела: 

Економічна Правда "Як трудовим мігрантам отримувати пенсію в Україні та за кордоном"

Адже велика кількість українців працюють за кордоном і тай теж можуть отримувати пенсію. А в цій статті детально описані, зв'язані з цим питанням. Та щей в якості прикладу взято Польщу. Тому, кожен український заробітчанин в Польщі знайде в ній щось корисне. Варто її мати в хмаринці.

Зробив тільки одну правку: замість 3,159 млн євро прописав 315,9 тис євро, бо сума видається мені надто завищеною.

Як трудовим мігрантам отримувати пенсію в Україні та за кордоном

Хто з українських заробітчан претендує на пенсію за кордоном та як її отримати в Україні на підставі іноземного трудового стажу?

СЕРЕДА, 3 ЛЮТОГО 2021, 09:10 - ЯРОСЛАВ ВІНОКУРОВ

В останні роки зростає популярність працевлаштування українців за кордоном. Масштабні  іграційні процеси не припиняються попри карантин та коронавірус. У 2017 році в інших країнах постійно працювало щонайменше 2 млн українців. У 2019 році 1,3 млн українців мали посвідки на проживання в країнах Євросоюзу.

Продовжують зростати й обсяги грошових переказів. За даними НБУ, у 2020 році заробітчани переказали додому понад 12 млрд дол. Попри закриті кордони обсяги переказів зросли на 200 млн дол порівняно з 2019 роком.

Робота за кордоном стала буденністю для багатьох українців. Вони їздить на заробітки на пів року чи на рік або оформляють робочі візи на довші періоди.

В іншій країні людина може працювати кілька років. Це стає проблемою, коли приходить час виходити на пенсію. Щоб отримувати пенсію в Україні, потрібно досягти пенсійного віку (60 років) та мати 35 років трудового стажу. Де його взяти українцям, які більшу частину життя працювали за кордоном?

Виявляється, не все так погано. Можна отримувати пенсію навіть на підставі стажу, отриманого під час роботи за кордоном. Однак про це знають далеко не всі. Хто з українських трудових мігрантів претендує на пенсію за кордоном та як отримати пенсію в Україні на підставі іноземного трудового стажу?

У яких країнах враховується стаж для отримання пенсії в Україні?

Українська влада свого часу подбала, аби її громадяни, навіть працюючи за кордоном, отримували право на пенсію у своїй країні. Для цього укладалися міждержавні договори – угоди про соціальне забезпечення.

Угоди укладені з 23 країнами: Вірменією, Казахстаном, Киргизстаном, Росією, Таджикистаном, Туркменістаном, Узбекистаном, Угорщиною, Молдовою, Білоруссю, Грузією, Азербайджаном, Монголією, Румунією, Латвією, Литвою, Словаччиною, Чехією, Болгарією, Естонією, Іспанією, Португалією та Польщею.

Якщо українець офіційно працював в одній з цих країн, то може зарахувати цей трудовий стаж так, наче отримав його в Україні. Це стане в пригоді для отримання права виходу на пенсію, яке в Україні виникає після 35 років роботи.

Кожна угода має свої особливості. В одних випадках усю пенсію на підставі українського та іноземного трудового стажу виплачуватиме Пенсійний фонд України (ПФУ) і братиме до розрахунків зарплату, отриману за кордоном.

В інших випадках отриманий за кордоном стаж дає право на пенсію в Україні і дозволяє претендувати на виплати з пенсійних фондів інших держав.

Угоди про соціальне забезпечення України з кожною країною можна поділити на два типи: за територіальним принципом та за пропорційним принципом.

Угоди за територіальним принципом Україна має переважно з країнами колишнього СРСР та соціалістичного табору. Іноді вони укладалися пів століття тому: з Угорщиною та Румунією – у 1960-х роках, з Монголією – у 1981 році.

Угоди за пропорційним принципом з Латвією, Литвою, Естонією, Словаччиною, Чехією, Болгарією, Іспанією, Португалією та Польщею Україна укладала в часи незалежності.

Як працюють угоди за територіальним принципом?

Люди, які працювали в країнах колишнього СРСР, можуть зарахувати свій стаж до трудового стажу для отримання пенсії в Україні. При цьому український Пенсійний фонд розрахує розмір пенсії на підставі всього трудового стажу (і українського, і отриманого в одній з країн колишнього СРСР) та всіх зарплат.

Наприклад, чоловік пропрацював 35 років, з яких десять – у Росії. Коли йому виповнилося 60 років, він звернувся до Пенсійного фонду України за призначенням пенсії. Фонд зараховує отриманий у Росії стаж так, наче чоловік десять років працював на території України і сплачував внески в бюджет ПФУ.

Крім того, зарплати, які чоловік отримував у РФ, впливатимуть на розмір пенсії в Україні. Іншими словами, усі видатки на оплату пенсії візьме на себе ПФУ. Якщо цей чоловік вирішить переїхати до Росії, то пенсію виплачуватиме Пенсійний фонд Росії з урахуванням місцевого законодавства.

Це правило має кілька винятків. Воно не поширюється на види пенсій, яких немає у новій країні проживання. Якщо у країні, куди переїде колишній депутат, нема пенсій для депутатів, то ці виплати він отримуватиме з ПФУ.

Деякі види пенсій регулюються додатковими угодами. Наприклад, якщо людина працювала на Крайній Півночі Росії, то виплати будуть розраховуватися відповідно до російського законодавства і платитимуться з бюджету російського пенсійного фонду, навіть якщо пенсіонер житиме в Україні чи іншій державі.

Як працюють угоди за пропорційним принципом?

Ситуація з пенсійними виплатами за угодами за пропорційним принципом складніша. Кожна країна призначає та виплачує пенсію лише за стаж, який людина отримала на її території. При цьому стаж іншої країни зараховується, щоб визначити, чи має людина право на отримання пенсії загалом.

Якщо людина працювала в Польщі, Литві, Латвії, Естонії, Португалії, Іспанії, Словаччині, Чехії чи Болгарії, то такий стаж можна включити до українського для визначення права на отримання пенсії, але платити за нього ПФУ не буде.

Наприклад, жінка 20 років працювала в Україні і 15 років – у Польщі. Вона має право на отримання пенсії від ПФУ, бо її загальний стаж становить 35 років. Однак розмір її пенсії в Україні буде розраховуватися лише на підставі того стажу, який вона набула в Україні, і тих зарплат, які вона тут отримувала.

Розрахунок її пенсії буде складатися з двох етапів.

На першому етапі ПФУ візьме до уваги її польський стаж для визначення теоретичного розміру пенсії. Тобто спочатку розрахує розмір її пенсії так, наче вона все життя працювала в Україні. При цьому розміри зарплат, які вона отримувала в Польщі, до уваги не брати не буде. На другому етапі з теоретичної пенсії "приберуть" стаж, отриманий за кордоном.

Наприклад, за підсумками першого етапу жінці нарахували пенсію 5 тис грн. Щоб визначити реальний розмір виплат, які вона отримуватиме від України, ПФУ визначить пропорційну частку пенсії за стаж, отриманий в Україні: 5 тис грн помножить на 20/35. У підсумку пенсія жінки в Україні становитиме 2 857 грн.

Оскільки жінка має стаж у Польщі, то зможе отримувати пенсію і від польського пенсійного фонду. Він теж буде виплачувати їй пенсію лише за отриманий там стаж. Фонд розрахує теоретичний розмір пенсії і помножить його на 15/35.

Найчастіше у країнах, з якими Україна має угоди про соціальне забезпечення, право на пенсію виникає, якщо пропрацювати там щонайменше рік.

Раніше українці вважали, що перед виходом на пенсію достатньо відпрацювати в Польщі рік, звернутися за пенсією та отримати право на мінімальну польську пенсію. Однак це не зовсім так. Призначена за пропорційним принципом пенсія може бути меншою за мінімальну в країні, де вона призначається.

У Польщі можна отримувати надбавку, якщо розраховані виплати менші за мінімальну пенсію (у 2021 році це 1 250 злотих або 9 430 грн).

Право на надбавку мають громадяни, які легально живуть у країні, відповідають вимогам польського законодавства щодо трудового стажу (20 років для жінок та 25 років для чоловіків включно з українським стажем), для яких українська та польська пенсії будуть меншими за мінімальну пенсію в Польщі.

Тобто якщо в жінки польська та українська частини пенсії в сумі будуть менші за 1 250 злотих і вона легально житиме в Польщі, то польський пенсійний фонд виплатить їй надбавку, щоб вона отримувала мінімальну пенсію.

У випадку з Польщею та рештою країн, з якими укладені угоди за пропорційним принципом, людина отримуватиме окремі пенсії з фондів тих країн, де вона працювала і де у неї виникало право на пенсію. При цьому звертатися за пенсією можна лише раз у пенсійний фонд однієї з країн, а не окремо.

Як рахується трудовий стаж?

Головною умовою зарахування закордонного стажу для отримання пенсії в Україні є легальність роботи за кордоном. Український пенсійний фонд може зарахувати закордонний стаж, якщо людина сплачувала пенсійні внески.

Бувають випадки, коли особа працювала за кордоном офіційно, однак її роботодавець не платив за неї внески до місцевого пенсійного фонду. Тому під час працевлаштування за кордоном це питання необхідно контролювати.

При підрахунку трудового стажу ПФУ надішле запит до пенсійного фонду країни, де працювала людина, й отримає не інформацію про терміни працевлаштування людини за кордоном, а інформацію про страховий період. Саме його і зарахують до трудового стажу для призначення пенсії в Україні.

Крім того, є певні винятки щодо видів трудових угод, за які не зараховується пенсійний стаж. У Польщі це договори підряду (umowa o dzieło). Також Польща не зараховує до трудового стажу період перебування на лікарняному, однак зараховує час, протягом якого особа навчалася в університеті.

Не зараховують трудовий стаж за кордоном у разі, якщо він перекривається у часі з трудовим стажем в Україні. Тобто якщо людина весь 2014 рік була офіційно працевлаштована в Україні і за цей період за неї сплачували внески до пенсійного фонду Португалії, то їй все одно зарахують лише рік стажу.

Що робити, аби отримувати закордонні пенсії?

Якщо в майбутнього пенсіонера, що живе в Україні, є стаж у державі, з якою укладена угода за пропорційним принципом, то для отримання української та закордонної пенсій йому достатньо звернутися лише до ПФУ за місцем реєстрації. Додатково звертатися до пенсійних органів інших країн не потрібно.

Аналогічно це правило діє в разі, якщо майбутній пенсіонер живе за кордоном: для отримання місцевої та української пенсій потрібно звертатися лише до місцевого пенсійного фонду. Дата звернення за пенсією в одній країні рахуватиметься датою звернення за пенсією в іншій. Усю роботу з пересилання документів для отримання пенсії мають взяти на себе пенсійні органи.

Однак це тривалий процес. ПФУ просить готуватися до виходу на пенсію заздалегідь: збирати довідки з місць роботи та писати заяву про отримання пенсії за кілька місяців до офіційного виходу на заслужений відпочинок.

Під час звернення за пенсією в Україні потрібно надати паспорт, копію закордонного паспорта, ідентифікаційний код, документи, що підтверджують трудовий стаж в Україні та за кордоном (довідки з місць роботи), іноземний номер соціального страхування. Усі ці дані буде опрацьовувати ПФУ.

Для підтвердження іноземного стажу ПФУ направить спеціальний формуляр за кордон. Це своєрідний запит, у відповіді на який іноземний пенсійний фонд має підтвердити сплату страхових внесків. Відповідь, яку ПФУ отримає з-за кордону, буде офіційним документом, що підтвердить закордонний стаж людини.

В іншій країні перелік документів може бути іншим. Його надасть відповідний пенсійний орган. У разі успіху такого звернення український пенсійний фонд направлятиме свою частину пенсії в доларах або євро на рахунок пенсіонера.

У 2020 році ПФУ надіслав за кордон 154,6 тис дол та 3,159 млн євро (stayinpoland.blogspot.com: радше 315,9 тис євро). Отримували пенсії або їх частини з ПФУ в інших країнах 4 682 українці. Середній розмір щомісячної пенсії становив 121,56 дол та 57,54 євро.

На що потрібно звертати увагу при призначенні закордонних пенсій?

Для отримання пенсії за кордоном або на підставі іноземного трудового стажу потрібно зібрати пакет документів. До нього входить і довідка з місця роботи за кордоном. Часто іноземні роботодавці відмовляються видавати таку довідку.

Аби розморозити процес, українці звертаються до вітчизняних консульств, однак останні лише розводять руками. Реальних важелів впливу на іноземних роботодавців дипломати не мають і радять звертатися до адвокатів.

Тому довідки з місця роботи, особливо не в Україні, потрібно готувати до звернення за пенсією в ПФУ. Звертатися потрібно задовго до виходу на пенсію, зважаючи на тривале бюрократичне листування між фондами різних країн.

Інший важливий момент – вимоги для виходу на пенсію. У кожній країні вони різні. В Україні пенсійний вік становить 60 років для чоловіків та жінок, а період трудового стажу, що дає право на отримання пенсії, становить 35 років.

Якщо людина захоче отримувати пенсію за стаж, отриманий у Португалії, то їй доведеться чекати часу настання пенсійного віку в цій країні: 66,5 року.

Аналогічно ця система працює з країнами, з якими Україна уклала договори за територіальним принципом. Якщо українець, отримавши пенсію в 60 років, переїде до Вірменії, то не отримуватиме там пенсії доти, доки не досягне вірменського пенсійного віку (65 років для чоловіків та 63 роки для жінок).

Окрім пенсій за віком, на підставі українського чи іноземного трудового стажу за кордоном чи в Україні можна отримувати й інші соціальні виплати. Зокрема угоди про соціальне забезпечення поширюються на виплати, розмір яких розраховується на підставі показників страхового (трудового) стажу.

Перелік цих виплат у різних країнах різний. Найчастіше договори поширюються на види виплат, які є спільними для України та іншої країни: допомога на поховання, лікарняні, виплати з безробіття, а також виплати на випадок професійних захворювань чи нещасних випадків на виробництві.

Для країн, з якими Україна має угоди за територіальним принципом, ці виплати бере на себе фонд соцстраху країни, де живе особа. Для країн, з якими Україна має договори за пропорційним принципом, ці кошти виплачуються пропорційно, залежно від стажу, отриманого на території тієї чи іншої держави.

Публікація підготовлена за ініціативою членів "Клубу УП"

USTAWA z dnia 13 maja 2016 r. o zmianie ustawy o Karcie Polaka oraz niektórych innych ustaw

Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться

Сьогодні в коментарях до однієї статті стосовно того, як "добре нова польська влада ставиться до українців", один користувач FaceBook'у відписав, що останні зміни "USTAWA z dnia 13 maja 2016 r. o zmianie ustawy o Karcie Polaka oraz niektórych innych ustaw" здійснять удар по демографічній ситуації в Україні, маючи на увазі, що багато українців скористаються можливостями, що вона надаватиме. Я, не володіючи тематикою в повній мірі, зробив лише обережне зауваження, що нічого в цьому поганого немає, коли добробут українців покращиться з легкої руки не їх керманичів (щоправда, дещо іншими словами). Бо я і справді, лише читав, що можна буде подавати в Польщі wnioski, а не в консульствах, як зараз. А ще я читав, що ця ustawa спрямована радше для мешканців "не европейської" частини СРСР, тобто азійської.

Отримавши певну поступальну силу, почався процес аналізу. Спочатку знайшов тернистий шлях цих змін. Хоч і не закінчував консерваторії, але, так розумію, вона вже підписана Президентом Польщі, й окремі її пункти вступлять в силу з 2016-09-02, а інші - 2017-01-01. Спочатку мене приємно вразив пункт, що власники Карти Поляка будуть мати можливість отримувати фінансову допомогу протягом 9 місяців:

Art. 8c. 1. Świadczenie pieniężne ustala się w kwocie stanowiącej:

1) w okresie pierwszych 3 miesięcy – równowartość 50% minimalnego wynagrodzenia za pracę, obowiązującego w roku złożenia wniosku o przyznanie świadczenia pieniężnego – na wnioskodawcę i jego małżonka oraz równowartość 50% tej kwoty na każde małoletnie dziecko pozostające pod władzą rodzicielską wnioskodawcy lub jego małżonka;

Тобто, для обрахунку грошового еквіваленту тих 50%, треба шукати Minimalne wynagrodzenie za pracę в законах з назвою "Ustawa z dnia xx.xx.xxxx r. o minimalnym wynagrodzeniu za pracę" за той рік, коли було складено wniosek. Наприклад, звідси випливає, що ті, хто складе в 2016-му, перших 3-и місяці отримуватимуть: дорослі - 1850*0.5=925 zł, діти - 1850*0.5*0.5=462.5 zł.

2) w okresie od 4. do 9. miesiąca – odpowiednio 60% kwot określonych w pkt 1.

4-9 місяць: дорослі - (1850*0.5)*0.6=555 zł, діти - (1850*0.5*0.5)*0.6=277.5 zł.

2. Przy ustalaniu wysokości świadczenia pieniężnego uwzględnia się wyłącznie członków rodziny wnioskodawcy, określonych w ust. 1 pkt 1, którzy przebywają razem z nim na terenie Rzeczypospolitej Polskiej.

Важливий пункт, при врахуванні грошового еквіваленту, враховуються члени родини того, хто подав wniosek, котрі проживають в Польщі.

3. Świadczenia pieniężnego nie wlicza się do dochodu, o którym mowa w art.8 ust. 3 ustawy z dnia 12 marca 2004 r. o pomocy społecznej (Dz. U. z 2015 r. poz. 163, z późn. zm.3)).

Грошова допомога не обкладається податком на доходи.

Art. 8d. 1. W przypadku zmiany miejsca pobytu przez wnioskodawcę lub członków rodziny określonych w art. 8c ust. 1 pkt 1 na inne znajdujące się na terenie Rzeczypospolitej Polskiej, właściwy do wypłaty świadczenia pieniężnego pozostaje starosta, który przyznał wnioskodawcy prawo do tego świadczenia.

Логічно. При зміні місця проживання на території Польщі змінюється територіальний орган, котрий виплачує.

2. W przypadku wydania decyzji o odmowie udzielenia zezwolenia na pobyt stały następuje z mocy prawa zawieszenie wypłaty świadczenia pieniężnego.

Виплата припиняється, коли видається відмовне рішення.

3. W przypadku, gdy decyzja o odmowie udzielenia zezwolenia na pobyt stały stanie się ostateczna następuje z mocy prawa utrata świadczenia pieniężnego.

Коли відмова набуває остаточного статусу, виплати припиняються взагалі. Це може наступити у випадку, коли не складено odwołanie на відмовне рішення протягом 14-и днів, то рішення стає остаточним. Або, коли odwołanie складене, але вдруге видана відмова. Потім можна ще в суд подавати, але то вже інша пісня.

І важлива річ для тих, хто носить рожеві окуляри. Виплати проводяться до тих пір, поки в польському річному бюджеті є гроші, закладені на дану графу витрат. Звертатися за фінансовою допомогою можна тільки з 1 січня 2017 року, так як в уже прийнятому на 2016 рік польському бюджеті не передбачено такої графи витрат. Зустрічав, що сума, закладена в бюджет, буде сягати 30 лярдів евро.

Також з'являється новий тип візи - 19a (для членів родини власника Karty Stałego Pobytu, яку здобув на підставі Карти Поляка):

19a) przybycia na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej jako członek najbliższej rodziny osoby przebywającej w Polsce na podstawie zezwolenia na pobyt stały uzyskanego na podstawie Karty Polaka;

Теж дуже добре, тішусь за цю категорію людей. 

А ще пункт про те, що термін перебування в Польщі для отримання громадянства для тих, хто має Kartę Stałego Pobytu по походженню, або Карті Поляка, скорочується з 2-ох років до одного:

7)  cudzoziemca przebywającego nieprzerwanie na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej co najmniej od roku na podstawie zezwolenia na pobyt stały, które uzyskał w związku z polskim pochodzeniem lub posiadaną Kartą Polaka.

І власникам Карти Поляка подання на громадянство та Pobyt Stały нічого не коштуватиме, але екзамен з польської мови на громадянство ніхто не відміняє, принаймні в цьому законі нічого не вказано з цього приводу.

То десь в середині тексту я ті всі родзинки познаходив. Хоч і не всі описав тут, бо пізно вже, рано вставати. Раджу всім, хто має Карту Поляка чи має намір її вибороти, почитати детально зміни, порівнявши зі старими текстами законів. Нижче будуть лінки.

Але, після весілля, приходить похмілля. Я таки повернувся до початку і тексту. І що я там знайшов?! А ось що:

Art. 1. W ustawie z dnia 7 września 2007 r. o Karcie Polaka (Dz. U. z 2014 r. poz. 1187 oraz z 2015 r. poz. 1274) wprowadza się następujące zmiany:

1) w art. 2 w ust. 1: 

...

b) w pkt 3 kropkę zastępuje się średnikiem i dodaje się pkt 4 w brzmieniu: „4) złoży oświadczenie, że ona lub jej wstępni nie repatriowali się lub nie zostali repatriowani z terytorium Rzeczypospolitej Polskiej albo Polskiej Rzeczypospolitej Ludowej, na podstawie umów repatriacyjnych zawartych w latach 1944–1957 przez Rzeczpospolitą Polską albo przez Polską Rzeczpospolitą Ludową z Białoruską Socjalistyczną Republiką Radziecką, Ukraińską Socjalistyczną Republiką Radziecką, Litewską Socjalistyczną Republiką Radziecką i Związkiem Socjalistycznych Republik Radzieckich, do jednego z państw będących stroną tych umów.”; 

Червоним кольором виділив я. Отож art,2 ust.1 закону остаточно матиме такий вигляд:

Art. 2. 1. Karta Polaka może być przyznana osobie, która deklaruje przynależność do Narodu Polskiego i spełni łącznie następujące warunki:

1. wykaże swój związek z polskością przez przynajmniej podstawową znajomość języka polskiego, który uważa za język ojczysty, oraz znajomość i kultywowanie polskich tradycji i zwyczajów;
2. w obecności konsula Rzeczypospolitej Polskiej, zwanego dalej „konsulem”, lub upoważnionego pracownika organizacji, o której mowa w art. 15 ust. 1, złoży pisemną deklarację przynależności do Narodu Polskiego;
3. wykaże, że jest narodowości polskiej lub posiadała obywatelstwo polskie, lub co najmniej jedno z jej rodziców lub dziadków albo dwoje pradziadków było narodowości polskiej lub posiadało obywatelstwo polskie, albo przedstawi zaświadczenie organizacji polskiej lub polonijnej działającej na terenie jednego z państw, o których mowa w ust. 2, potwierdzające aktywne zaangażowanie w działalność na rzecz języka i kultury polskiej lub polskiej mniejszości narodowej przez okres co najmniej ostatnich trzech lat;
4. złoży oświadczenie, że ona lub jej wstępni nie repatriowali się lub nie zostali repatriowani z terytorium Rzeczypospolitej Polskiej albo Polskiej Rzeczypospolitej Ludowej, na podstawie umów repatriacyjnych zawartych w latach 1944–1957 przez Rzeczpospolitą Polską albo przez Polską Rzeczpospolitą Ludową z Białoruską Socjalistyczną Republiką Radziecką, Ukraińską Socjalistyczną Republiką Radziecką, Litewską Socjalistyczną Republiką Radziecką i Związkiem Socjalistycznych Republik Radzieckich, do jednego z państw będących stroną tych umów.

Online translate Вам в допомогу. Але, якщо геть коротко, бо пізно вже, писав вище, то новим четвертим пунктом, бо виконання його йде через "і", а не "або", вони відсікають масив вимушених переселенців 1944-1957рр з Польщі до БРСБ, УРСР, ЛРСР та СРСР в цілому, котрі не зможуть довести польське походження. А це ой як важко, повірте мені! Скажу більше, не всі тутешні поляки згідно вимог ужендів могли б довести свою польськість, але вони хороші, бо "народились там, де треба".

Отож, як підсумок коротенького, але, на мою думку, влучного аналізу, котрого ніде не зустрічав - отримати Карту Поляка стане важче. Але, хто вже володіє нею, або вдасться заволодіти, то буде мати певні привілеї.

Якщо глибоко помилився з висновком, прошу мене виправити. Я тільки втішусь своїй хибі.

Links:
USTAWA z dnia 13 maja 2016 r. o zmianie ustawy o Karcie Polaka oraz niektórych innych ustaw
Ustawa z dnia 7 września 2007 r. o Karcie Polaka
Ustawa z dnia 12 grudnia 2013 r. o cudzoziemcach
Ustawa z dnia 2 kwietnia 2009 r. o obywatelstwie polskim
Ustawa z dnia 16 listopada 2006 r. o opłacie skarbowej

UPDATE [2016-06-28]:
Знайшов в тенетах інтерпретацію, що власникам Карти Поляка не потрібно платити за wniosek на Kartę Stałego Pobytu. Шкода, але це не так. Звільнення від оплати є тільки на wniosek на громадянство. Підтвердження:
Ustawa z dnia 16 listopada 2006 r. o opłacie skarbowej
с.32, додано пункт <3):

3. Zezwolenie na pobyt stały 640 zł zezwolenie udzielane: 

1) członkowi najbliższej rodziny repatrianta 

2) cudzoziemcowi, któremu udzielono azylu 

<3) posiadaczowi Karty Polaka, zamierzającemu osiedlić się na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej na stałe>  

UPDATE [2016-06-28*]:
Хоча ні, "люб'язні" друзі-білоруси вказали на помилку. Тому - таки безкоштовно. Що ж, тішуся з того.

У польський Сейм надійшов проект резолюції про геноцид на Волині

Опозиційна Польська селянська партія вимагає визначити 11 липня Днем пам'яті жертв геноциду, у якому польські політики звинувачують загони УПА.

Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Польське радіо.

Це вже третій такого типу проект, що перебувають у польському парламенті. В останньому проекті наголошується, що "організований і масовий вимір Волинського злочину має характер етнічної чистки і геноциду", а в 1942-1945 роках на території Волині і Східної Галичини "жертвами злочину стали 100 тисяч невинних польок і поляків, включно з дітьми".

"11 липня 2016 року виповнюється 73-тя річниця апогею хвилі злочину, який на Східних кресах здійснили Організація українських націоналістів і підрозділи Української повстанської армії", - пишуть польські аграрії у проекті резолюції.

Автори проекту наголошують також на тому, що останніми роками у Західній Україні помітне зростання популярності Степана Бандери та УПА. І що за повного мовчання Києва і Варшави в містах постають пам'ятники Бандері, його ім'ям називають площі і вулиці, проходять марші його пам'яті, а намагання увічнити жертв подій на Волині блокуються.

Автори проекту зазначають також, що в останні роки на Західній Україні спостерігається помітне зростання популярності Степана Бандери та УПА, при повному мовчанні українських і польських властей у містах з'являються пам'ятники Бандері, його ім'ям називають площі і вулиці, відбуваються марші його пам'яті, а спроби увічнити жертв подій на Волині блокуються.

Раніше до Сейму були внесені два проекти по 11 липня від популістської і націоналістичної партії Кукіз15 і правлячої партії Право і справедливість.

Нагадаємо, до трагічних подій на Волині та Східній Галичині 1943-1944 рр. в Україні та Польщі є різне ставлення. У кінці 1990-х років була створена спільна комісія польських і українських істориків для роботи з вивчення цих подій. Робота спільної комісії показала наявність очевидних відмінностей у трактуванні подій польськими істориками та низкою українських - уродженців місць подій. Українські дослідники зазначають, що Волинська трагедія була наслідком війни Армії Крайової з УПА, в якій брало участь і цивільне населення. При цьому польська сторона також вдавалася до репресій проти цивільного українського населення - кількість жертв із українського боку оцінюється в 10-20 тиcяч людей.

У грудні 2014 року президент України Петро Порошенко під час свого виступу перед депутатами парламенту Польщі вибачився за події на Волині, але не давав їм якоїсь характеристики. Він закликав "не будувати політику на могилах".

14 липня 2013 року в Луцьку після молебню за загиблих під час Волинський трагедії у президента Польщі Броніслава Коморовського кинули яйцем.

У 2013 році польський Сейм прийняв стриману версію "Волинської резолюції", з формулюванням "етнічна чистка з ознаками геноциду". 

Джерело: http://ua.censor.net.ua/n392916

Це підтвердження моїм словам, що в Польщі прийшли до влади націоналісти. Мої досить інтелектуальні співробітники самі в шоці від них. Кажуть, що ці пани та пані здатні посваритися зі всіма сусідами, а по суті своїй є лише популістами. І, схоже, до того йде.

Звісно, вони мають право і повинні пам'ятати про ці трагічні події. Як і Україна мала б Польщі нагадувати про вбитих на їхніх теперішніх теренах українців та ганебно переселених у змові польської влади з кримінальною радянською. Але цього не буде, поки Україна буде слабкою. А слабкою буде довго, бо немає української влади.

Вболіваймо за збірну України на ЧЕ-2016!

Сьогодні перший матч ЧЕ-2016. З ним почнеться дуже важкий місяць, оскільки треба буде по максимуму переглядати матчі, жертвувати бігом та іграми в баскетбол, а комусь і через силу змушувати себе випивати по кілька пляшок живототворчого пива та з'їдати надуті повітрям пачки чіпсів, чи, досипані до приправ, сухарики.

Гадаю, для українця не виникає сумніву за яку футбольну дружину вболівати. І ще, дякувати Богу, є одна збірна, проти котрої завжди будемо вболівати.

Мене сьогодні на роботі вже питали колеги-поляки: "А за кого ти на нашому спільному перегляді матчу Польща-Україна вболіватимеш (będziesz kibicować)?!". Отримавши очікувану відповідь, сказали, що з нетерпінням чекатимуть на його закінчення, аби почався "махач" вболівальників. :)))

Усім приємних вражень від перегляду матчів, а нашим небесно-золотим - максимально-можливого результату!