Україна перебуває зараз в епосі однієї з найбільших хвиль еміграції. Принаймні, у ХХІ столітті, то напевно. І Польща є тим тимчасовим постійним пристанищем для сотень тисяч українців. Добре це, чи погано, визначає кут та місце спостереження. Але доводиться читати, бо дивитись гидко, пропагандоньські статті, котрі описують важке поневіряння наших громадян в Польщі, де вони вкінці сходяться у висновку, що краще вони вже в Україні працюватимуть. Тобто, вдумайтесь, людям вбивають у мізки, що краще батрачити на українських феодалів, а не на польську шляхту. Гаразд, мусимо брати до уваги патріотизм. Але треба його розуміти правильно. Його хочуть зобразити у безумовній формі, котру потрібно прийняти апріорі. Це, наче, коли дитина матері-алкоголічки має окрім любові до неї, відчувати ще й гордість за неї. На мою думку, несумісно це. І коли це так, то постає питання, чи не спотворене світосприйняття у цієї дитини й який рівень суспільної адаптації на неї чекає. От, коли мати перестане пити, тоді й лише тоді може виникнути зародок гордості в серці дитини. Звісно, це дискусійна тема, а я не є джерелом істини, але так мені видається.
Повернемося до польських працедавців. Я цілком погоджуюсь й особисто знайомий з випадками несплати зароблених грошей чи якоїсь негідної поведінки. Але, люди, давайте не будемо використовувати цей штучний поділ людей ща ознакою територіальної приналежності. Поясню, чому мене це бісить. Однією з причин, чому мені довелося покинути Бітьківщину, була непорядність в плані виплачування заробітної плати мого українського (!) працедавця. І так, він є вельми шанованою людиною в регіоні та в Україні загалом, він володіє подякою від самого Папи Римського (!), він розмовляє українською, підозрюю, що інколи вдіває вишиванку й молиться до чогось українською. І за це я маю його більше поважати, ніж поляка?! Я не буду. За це його можна більше зневажати, а не поважати.
І до Польщі. Багато українців стають заручниками із-за способу існування, до котрого звикли в Україні. Польща ж відмінний капіталістичний край. Якщо погоджуватись працювати "на чорно", будь готовим бути ошуканим. Якщо наймаєшся на роботу через посесредників, будь готовий, що кінці вивести буде важко. Якщо не знаєш мови країни, куди приїздиш, вчи її, аби низької якості шарлатани тебе не чіплялися. Так, добре писати, а інакше в житті. Але, власне, тому й треба бути озброєним, аби вижити в джунглях. Я не мудрую, а просто пишу поради. Й нікого не ображаю, а стимулюю до діяльності, бо бачу цей світ зсередини.
Ось чому мене бісить така українська прорагандонська політика. Замість того, щоби захищати за кордоном чи навчати свого найбільшого інвестора - Пана заробітчанина, вони його паплюжать й змальовують чудові умови українського неофеодалізму. Чому українець-заробітчанин не може отримати податкові пільги від держави, а тільки олігархічні структури їх пролобійовують й користуються ними?! Чи не тому, що неофеодалізм в дії?
Люди добрі, ті, кого мій критицизм спонукатиме мене назвати співзвучним словом. Але мене таке становище речей теж не задовільняє. Більше того, дратує, виводить з рівноваги, але ще не кидає до стакану. Я й сам би був щасливий не бути тут, а бути там, але маємо те, що маємо. Може, й колись. А зараз тут і це.
Отож, до теми. Zasiłek rodzinny. З кожним роком все більше наших громадян приїздить до Польщі вже з цілими родинами. І заробітки у кожного різні. Тому, варто знати, на яку допомогу варто сподіватися. Про Świadczenie wychowawcze (Program "Rodzina 500+") вже трішки було написано. Про Zasiłek rodzinny багато не пораджу. Ця стаття є радше дороговказом. Отож, читаємо в законі "Ustawa o świadczeniach rodzinnych" станом на 30 квітня 2018р:
Art. 1. Zakres regulacji ustawy
1.Ustawa określa warunki nabywania prawa do świadczeń rodzinnych oraz zasady ustalania, przyznawania i wypłacania tych świadczeń.
2.Świadczenia rodzinne przysługują:
1) obywatelom polskim;
2) cudzoziemcom:
a) do których stosuje się przepisy o koordynacji systemów zabezpieczenia społecznego,
b) jeżeli wynika to z wiążących Rzeczpospolitą Polską umów dwustronnych o zabezpieczeniu społecznym,
c) przebywającym na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej na podstawie zezwolenia na pobyt stały, zezwolenia na pobyt rezydenta długoterminowego Unii Europejskiej, zezwolenia na pobyt czasowy udzielonego w związku z okolicznościami, o których mowa w art. 127 zezwolenie na pobyt czasowy w celu wykonywania pracy w zawodzie wymagającym wysokich kwalifikacji lub art. 186 przesłanki obligatoryjnego udzielenia zezwolenia na pobyt czasowy ze względu na inne okoliczności ust. 1 pkt 3 ustawy z dnia 12 grudnia 2013 r. o cudzoziemcach (Dz. U. z 2016 r. poz. 1990, 1948 i 2066 oraz z 2017 r. poz. 60, 858 i 1543), lub w związku z uzyskaniem w Rzeczypospolitej Polskiej statusu uchodźcy lub ochrony uzupełniającej, jeżeli zamieszkują z członkami rodzin na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej,
d) posiadającym kartę pobytu z adnotacją „dostęp do rynku pracy”, z wyłączeniem obywateli państw trzecich, którzy uzyskali zezwolenie na pracę na terytorium państwa członkowskiego na okres nieprzekraczający 6 miesięcy, obywateli państw trzecich przyjętych w celu podjęcia studiów lub pracy sezonowej oraz obywateli państw trzecich, którzy mają prawo do wykonywania pracy na podstawie wizy;
e) przebywającym na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej na podstawie:
- zezwolenia na pobyt czasowy, o którym mowa w art. 139a zezwolenie na pobyt czasowy w celu wykonywania pracy w ramach przeniesienia wewnątrz przedsiębiorstwa ust. 1 lub art. 139o przesłanki udzielenia zezwolenia na pobyt czasowy w celu korzystania z mobilności długoterminowej ust. 1 ustawy z dnia 12 grudnia 2013 r. o cudzoziemcach, lub
- dokumentu pobytowego, o którym mowa w art. 1 ust. 2 lit. a rozporządzenia Rady (WE) nr 1030/2002 z dnia 13 czerwca 2002 r. ustanawiającego jednolity wzór dokumentów pobytowych dla obywateli państw trzecich (Dz. Urz. UE L 157 z 15.06.2002, str. 1, z późn. zm.) – Dz. Urz. UE Polskie wydanie specjalne, rozdz. 19, t. 6, str. 3, z późn. zm.), z adnotacją „ICT”, wydanego przez inne państwo członkowskie Unii Europejskiej, gdy celem ich pobytu na tym terytorium jest wykonywanie pracy w charakterze pracownika kadry kierowniczej, specjalisty lub pracownika odbywającego staż w ramach przeniesienia wewnątrz przedsiębiorstwa, o którym mowa w art. 3 katalog pojęć ustawowych pkt 13b ustawy z dnia 12 grudnia 2013 r. o cudzoziemcach, przez okres nieprzekraczający 90 dni w okresie 180 dni
- jeżeli zamieszkują na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej z członkami rodzin, z wyłączeniem cudzoziemców, którym zezwolono na pobyt i pracę na okres nieprzekraczający dziewięciu miesięcy, chyba że przepisy o koordynacji systemów zabezpieczenia społecznego lub dwustronne umowy międzynarodowe o zabezpieczeniu społecznym stanowią inaczej.
3. Świadczenia rodzinne przysługują osobom, o których mowa w ust. 2, jeżeli zamieszkują na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej przez okres zasiłkowy, w którym otrzymują świadczenia rodzinne, chyba że przepisy o koordynacji systemów zabezpieczenia społecznego lub dwustronne umowy międzynarodowe o zabezpieczeniu społecznym stanowią inaczej.
Іноземцям теж і вимоги подібні до тих, котрі є в законі про 500+.
А також тут:
Art. 5. Wysokość dochodu uprawniającego do zasiłku rodzinnego
1.Zasiłek rodzinny przysługuje osobom, o których mowa w art. 4 cel zasiłku rodzinnego i podmioty uprawnione do jego pobierania ust. 2, jeżeli dochód rodziny w przeliczeniu na osobę albo dochód osoby uczącej się nie przekracza kwoty 754,00 zł.
Звичайно, 754 zł не така вже й велика сума, але, якщо хтось вкладається в цю норму, то максимальна допомога може бути 100, 130 або 140 zł:
Art. 6. o świad. rodz.
Wysokość zasiłku rodzinnego i okres jego przysługiwania
1.Zasiłek rodzinny przysługuje osobom, o których mowa w art. 4ust . 2 pkt 1 i 2, do ukończenia przez dziecko:
1)18. roku życia lub
2)nauki w szkole, jednak nie dłużej niż do ukończenia 21. roku życia, albo
3)24. roku życia, jeżeli kontynuuje naukę w szkole lub w szkole wyższej i legitymuje się orzeczeniem o umiarkowanym albo znacznym stopniu niepełnosprawności.
1a. Zasiłek rodzinny przysługuje osobie uczącej się w szkole lub w szkole wyższej, jednak nie dłużej niż do ukończenia 24. roku życia.
1b. W przypadku ukończenia przez dziecko, o którym mowa w ust. 1 pkt 3, lub osobę, o której mowa w ust. 1a, szkoły wyższej w trakcie ostatniego roku studiów prawo do zasiłku rodzinnego przysługuje do zakończenia tego roku studiów, nie dłużej jednak niż do ukończenia przez dziecko, o którym mowa w ust. 1 pkt 3, lub osobę, o której mowa w ust. 1a, 24. roku życia.
2.Wysokość zasiłku rodzinnego wynosi miesięcznie:
1)100,00 zł na dziecko w wieku do ukończenia 5. roku życia;
2)130,00 zł na dziecko w wieku powyżej 5. roku życia do ukończenia 18. roku życia;
3)140,00 zł na dziecko w wieku powyżej 18. roku życia do ukończenia 24. roku życia.
Wysokość świadczeń rodzinnych jest ustalana na podstawie art. 19 uzgadnianie wysokości weryfikowanych zasiłków i świadczeń rodzinnych niniejszej ustawy.
Чому максимальна? Бо, діє принцим "злотувка за злотувку", якщо дохід при перерахунку трішки перевищує зазнечені 754 zł - отримаєте на стільки меншу допомогу, на яку суму перевищите норму, але менш, ніж 20 zł (може бути, що дані вже є старими) не виплачуватимуть. Приклад читайте тут. Але там ще старі дані.
Заява подається до управління за місцем проживання.
Більше нічого не напишу, бо й не знаю, але, й для Вашого ж блага, не хочу. "Учітесь, читайте..." :)
Заява подається до управління за місцем проживання.
Більше нічого не напишу, бо й не знаю, але, й для Вашого ж блага, не хочу. "Учітесь, читайте..." :)
