Facebook

субота, 14 травня 2016 р.

Шенген віза для нащадків переселенців, по якій можна працювати в Польщі

Аби не повторювати нічого, пораджу одну з статей, з котрої я, власне, черпав інформацію.
В ній багато написано, як і в коментарях до неї. Немає сенсу повторювати інформацію. Бо і так зрозуміло, у кожної людини свій шлях отримання цієї візи.
Але основні тези наведу.

Хто може скористатись цим способом отримання шенген візи на 2, або й 5 років?
Право на отримання багаторазових Шенгенських віз поширюється на громадян, які були переселені з території Польщі у 1944-47 рр. на підставі угод між Польським комітетом національного визволення та Урядом УРСР від 09.09.1944, а також Тимчасовим Урядом Національної Єдності та Урядом Радянського Союзу від 06.07.1945.


Дані спрощення стосуються також дітей, внуків та одного з подружжя евакуйованих осіб, одного з подружжя дітей та внуків репатрійованої особи за умови представлення оригіналу вищезгаданого документу, що підтверджує факт переселення з території Польщі на територію України їх батьків чи дідів, а також документу, який підтверджує їхні родинні зв’язки.


Довідку, котра підтверджує факт переселення можна отримати зокрема у Державному архіві Львівської області. Щоправда, зараз з цим є певні проблеми, про що свідчить інформація на їхньому сайті:
УВАГА!
У зв’язку із надходженням великої кількості запитів громадян, щодо переселення їхніх родичів з території Польщі в Україну за період 1944-1946 рр. та недостатньою кількістю штатних одиниць в архіві, термін виконання архівної довідки – 6 місяців. Вибачте за незручності.

Хм, сам здивувався, коли вклеїв цей текст. Ще 2-а місяці тому (в березні 2016-го) було зазначено, що термін 3 місяці. Поспостерігаємо й побачимо, скільки буде згодом. У 2015-у був місяць і без всіляких уваг на сайті. Мені пощастило. Я відіслав заявку їм на e-mail і отримав довідку приблизно за 2 місяці у травні 2015-го року. Імовірно, зараз отримати якусь інформацію з польських архівів можна швидше, бо у них є чіткі обмеження в часі. Колись присвячу пошукові інформації на території Польщі окремий допис. Маю певний досвід.

UPDATE [2016-05-28]
Станом на цей день інформації про 6 місяців на пошук вже немає. І що дивно, вказані реквізити для сплати за пошук. Я робив рік тому безкоштовно. Прохання, хто робитиме пошук у Львівському архіві, відпишіть в коментарях, чи стала платною послуга і, якщо так, то скільки коштує. 
Також додав screenshot заяви до архіву. Нічого особливого, але, може, хтось скористається.

Взірець заяви до архіву, актуальність не гарантована






































Отож, маючи подібну цій (подібна, бо я робив по довідці матері моєї дружини),

Довідка, видана Державним архівом Львівської області
я у травні 2015-го року подав документи до візового центру. Оскільки подавав на 4- и особи, то документів було дуууже багато. Я, навіть, не зробив всіх копій. То довелось з дружиною бігати кілька разів до ксерокса в самому візовому центрі. Що, на диво, було безкоштовно. З додаткових документів потрібно паспорти, свідоцтва про одруження, про народження дітей, все, що дасть змогу довести зв'язок Вас і особи, по довідці котрої Ви виробляєте візу. І власне про цю особу. Якщо вона змінювала прізвище (одруження, чи інша причина), то теж потрібно це підтвердити. Як видно, документів справді має бути багато. Нам з дружиною процес складання документів зайняв приблизно 3-и години. Немало і небагато.

Так я отримав для себе, дружини і дітей 2-о річні шенген візи, бо не мав до того віз в паспорті, аби отримати на 5 років:
Польська шенген віза, по котрій можна працювати в Польщі
Доходимо до родзинки публікації. Зверніть увагу на пункт CEL WYDANIA 23. Я, приїхавши до Польщі, за тиждень знайшов роботу, не особливо й шукаючи її, так вийшло. Коли мене оформляли, в уженді (управлінні) праці довго шукали в уставах (законах), чи є підстава мене офіційно приймати на роботу. Врешті, завдяки цьому числу 23 мене вдалось оформити. Справа в тім, що вони скористались принципом "якщо не заборонено, то дозволено". Саме так. Ця категорія не є забороненою. Ось тут є перелік категорій, де про 23 написано "gdy wiza jest wydawana w celu innym niż określone powyżej", лаконічно:
Плюс, мій працедавця виявився людиною освіченою та наполегливою. Так я почав легально працювати в Польщі. Щоправда, ніхто для Вас не відмінить вимогу перебувати 90 днів протягом половини року на території Польщі. Я вирішив це питання першочерговою ціллю моєї подорожі до Польщі - поданням документів на отримання Karty Stałego Pobytu. В цьому випадку, під час складання вньоску (заявки), Вам в паспорт поставлять штамп, що в управлінні справ іноземців (Urząd do spraw cudzoziemców) розпочато розгляд справи. І з цього моменту Ваше перебування в Польщі стає легальним до моменту отримання рішення по справі. У випадку відмовного рішення, Ви маєте 30 днів, аби залишити територію Польщі. Ще один важливий момент: цей штамп в паспорті надає право легально перебувати в Польщі, але не в'їздити до неї. Наприклад, якщо виникне необхідність поїхати додому, то, якщо немає діючої візи, Вас на територію Польщі не впустять. Гадаю, що це зроблять ще прикордонники Вашої держави.

Ось який вигляд має цей штамп:
Штамп в паспорті про початок розгляду справи
Тим, хто подає документи на карту на визначений час (zezwolenie na pobyt czasowy), також ставлять таку печатку, але, зрозуміло, з іншим текстом. Увага: при складанні вньоску (заявки) обов'язково вимагайте у інспектора отримання цієї печатки, бо потім будете довго бігати, аби залагодити.

Наче, основні особливі пункти описав. Маю сподівання, що комусь ця інформація буде корисною.

UPDATE [2016-09-16]:
Дуже важлива інформація для батьків, котрі прагнутимуть виробити своїм дітям таку візу. На превеликий жаль, я зробив помилку, котрі мені тепер коштуватиме трішки й у фінансовому, й часовому планах. Оскільки я вже маю станом на цю дату свою довгоочікувану децизію на pobyt stały, то хотів одразу записати дітей. Їм ми робили візи разом з нашими. Але, аж соромно зізнатись, я тільки 2-а дні тому зауважив, що їм видали візи, котрі проставлені в моєму паспорті, тільки на рік. Отже, вони у них вже не дійсні. Найімовірніше, ми мали нотаріально завірений дозвіл на рік, хоча я не пам'ятаю напевне. Бо в усіх 4-ох заявках я 100%-о вказував термін візи 2-а роки. Так що, будьте пильними. А я маю нову задачку до розв'язання. 

UPDATE [2016-11-02]:
1. Подали сьогодні повторно документи на отримання віз дітьми, бо з попередньої не скористали завдяки моїй інспекторці. Пообіцяли замість 5-и років, оскільки це їх друга шенген віза, дати тільки на стільки, доки є дозвіл нотаріуса. В нашому випадку - це 13 місяців. Але ніц, вистарчить аби здати документи на карти.
3. Не впевнений, що станом на сьогодні це вже актуально, але ось така простенька заява була мною свого часу надіслана до Львівського архіву. Багато води з того часу протекло і грошей вкрадено, але як основу можна використати.

UPDATE [2016-11-19]:

Кілька слів стосовно віз для дітей, на вироблення котрих подали документи кілька днів тому. Жодне SMS підтвердження, як і в моєму першому випадку, не прийшло. Довелось скористатись допоміжним ресурсом. Подаєте там код, отриманий в квитанції про оплату, та дату народження. Візи дали до грудня 2017-го року, бо доти мали нотаріальні дозволи. А так, то нічого особливого. Дякуючи нашим сучасним власника церков, краденим п'ятистарічним євангеліям та мільйонам готівки в іноземній валюті (це ж скільки днів їм потрібно було купувати по $200, вистоюючи з паспортом в черзі?!), котрі годують чи не з 2011-го року цяцянками про безвізовий режим, люди змушені платити гроші за те, аби їхні діти, "чесно" виграючи конкурси, вчились в Лондонах. А потім ще й піддаватись знущанням на кордоні з боку як польських прикордонників, котрі зневажають бидло, так і українських, бо самі й є ще більшим бидлом, ніж ті бідні люди, котрі змушені покидати рідні домівки аби заробити на кусок хліба. А мільйонери стають мільярдерами...

субота, 7 травня 2016 р.

Intro

Як то часто в житті трапляється, випадковість вирішує життєвий напрямок руху. Так і в моєму випадку. Якщо хтось читав попередні мої дописи, то зауважив, що мої дідусь та бабця були депортовані з території теперішньої Польщі у 1945 році. Насправді, рік виселення не так легко визначити, бо воно відбувалось згідно «Угоди між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР» від 9 вересня 1944. В довідці, котру я дістав з Львівського архіву,
Довідка про виселення, Львівський архів
випливає, що були виселені в 1945 році. А в котрому місяці невідомо.
Більш цікавий документ вдалося мені отримати від архіву Жешова (в одній з наступний публікацій опишу детальніше події, пов'язані з цим процесом, посилання і поради).
Фотокопія справи виселення (с,1), Archiwum Państwowe w Rzeszowie

Фотокопія справи виселення (с,2), Archiwum Państwowe w Rzeszowie
З цих документів можна звузити період виселення до 12.07.1945-20.11.1945.
Хтось запитає, чому не взнати у самих виселених. По-перше, вони вже спочивають в Богом. По-друге, цікава річ виявляється. Українці настільки запрацьовані в ті часи були, що календар мали прив'язаний до сільськогосподарських подій. Моєї дружини мати, наприклад, розповідає, що виселяли їх тоді, "коли біб садили". Ось таке. Нерідко й діти родились, "по копці бараболь" тощо. :)

Головною метою виселень було зменшити підтримку українських повстанських рухів, котрі прагнули врешті вирватись з панівних пащ будь-якого пана, чи то польського, чи то німецького, чи то російського.

Звісно, за всіма документами виселення відбувалось цілковито добровільно. З погляду сьогодення, ця добровільність виявлялась лише у бажанні сімей врятуватись. Власне в найгіршому становищі були сім'ї з дітьми. Бо їх життя залежало від батьків. Тому, нерідко траплялись випадки, коли хлопці, чи дівчата не піддавались виселенню й втікали у ліси, або переховувались у когось. Існує така історія і в моїй родині.

Бабці брат зустрічався з полячкою. І от, коли вже польські "червоні" запаковували людей у товарні вагони, цього брата провести прибігла та полька. Обняла його і не відпустила до УРСР, переховувала його. Потім заснували сім'ю, нащадки їх досі живуть в Польщі. Аааххх....

Але не всі історії мають подібний запах романтизму, радше трагізму. Іншого брата вбили 16.03.1943р., коли поляки напали на село, а він побіг до церкви бити на сполох. Зі слів, забили його палицями.

Моїх предків виселили, привезли до УРСР і не дали й хати для замешкання. А скільки вони залишали, можна побачити вище в довідці з Львівського архіву. Не були вони радісно прийняті й українцями в УРСР. Так завжди є, в такий спосіб проявляється боязнь конкуренції. А особливо у повоєнний час, коли й українці від поляків в тому числі добряче отримали.

Моя двоєрідна сестра на підставі того факту, що наших предків виселили з території сучасної Польщі, нагромадила матеріал (польські свідоцтва про народження, про одруження, фотокопії актів про народження костельних книг тощо) й отримала від польського паньства право постійного проживання в Польщі.

От і я вирушив 20 липня у, як виявилось, тривалу в часі подорож до Польщі аби також отримати Kartę Stałego Pobytu, котра дасть мені можливість працювати в цій країні EU. Адже у своїй рідній країні я був потрібен лише як безкоштовна робоча сила (мій пан заборгував мені чималу суму орієнтовно за 10 місяців роботи), а сім'ю потрібно за якийсь кошт утримувати.

Такий був початок...

неділя, 1 травня 2016 р.

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Починаю свій блог у світле свято Христового Воскресіння.

Метою блогу є документування досвіду, отриманого за час мого перебування в Польщі в якості трудового мігранта, та власних думок стосовно широкого спектру питань, пов'язаних з цим.

Але, якщо більш конкретно, то на початку левову частку дописів планую присвятити багажу, добутому в дорозі отримання посвідки на постійне проживання в Польщі по походженню, т.з. Karta Stałego Pobytu po pochodzeniu, оскільки мої дідусь та бабуся були виселені з території сучасної Польщі у 1944р. Тому, спробую розкрити причинно-наслідковий зв'язок цих подій. Станом на день цього допису, я отримав першу відмову (odmowe) і 3-и місяці як подав апеляцію (odwołanie). Проте, не втрачаю надії та переконання у позитивному вирішенні мого питання, бо інакше не повинно було бути, як і не повинно було бути того, що вже сталось. Ба більше, бачу багато позитиву у такому довгому розгляді моєї справи і вбачаю в тім провидіння Боже.

Тому, головною під-метою мети буде більш-менш детальний опис тернистого шляху, котрий повинен пройти українець, предків котрого виселили без їхньої згоди з місць постійного проживання (кількасотлітнього, як у моєму випадку), вивезли, як худобу товарними вагонами, забравши усе майно і не давши взамін нічого, окрім примари "світлого комуністичного майбутнього".

Маю сподівання, що блог допоможе бодай одній людині переступити через тутешні певні пастки, чи просто пороги. Маю намір, поінформувати, як я отримав туристичну шенген візу С та почав працювати (!!!) на її основі в Польщі, подати скани певних документів, адреси польських органів влади, чи джерел отримання різного роду інформації, поради стосовно тої, чи іншої дії тощо. Писатиму українською, бо цільовою аудиторією переважно вони і будуть. В текстах польською можуть зустрічатись помилки, бо я особливо її не вчу, бо не маю часу. А радше вчу в процесі співіснування з її носіями. Кажуть, не так вже ж погано у мене це виходить.

Світлій пам'яті моїх дідуся та бабці в день Божого Воскресіння!