Пишемо Pełnomocnictwo Pocztowe

Alter ego

Латинський крилатий вислів

Ні, ніхто нікого віддалено не клонуватиме. Все значно простіше. Є проблема, потрібне рішення, ділимось досвідом. На цьому вступ закінчено, фууух.

Проблема в людей інколи виникає наступного характеру.

"Я в Україні, яку мені подати адресу до кореспонденції?" (від автора писанини - якщо хтось вже лежить "на Україні", то нічим допомогти не зможу - горбатого могила виправить)

"А я не в Україні, але хотів би там трішки побути й сала поїсти. Але ні, не поїду, не поїм, прости мені сальце рідненьке! Бо що робитиму, якщо прийде мені лист з уженду?!"

Є рішення - Pełnomocnictwo Pocztowe. Суть його полягає в тому, що Ви комусь надаєте на якийсь час повноваження забирати листи, чи пачки, котрі приходять на певний адрес на Ваше ім'я, з конкретного поштового відділення. Воно не є безкоштовним (якщо мені не зраджує пам'ять, а останнім часом вона почала ходити в лівий бік, то орієнтовно 25 злотих), але часом це стає в нагоді.

Як це зробити? Дуже просто:

Йдете на поштове відділення з тією особою (пан Юрій у коментарі нижче слушно зауважив, що присутність довіреної особи не є обов'язковою), котрій надаєте повноваження, заповнюєте відповідний бланк і даєте пані для реєстрації. Обоє підписуєтесь, платите і найважливіше - кажете "Dziękujemy. Do widzenia". В протилежному випадку нічого не складеться.

Бланк можна взяти в поштовому відділенні, або, як ми це усі любимо, вірно - online. Прошу звернути увагу на повідомлення внизу "Aby móc wygenerować dokument przesuń suwak w prawo" над кнопкою "Generuj PDF". Потім зберігаєте та друкуєте. Кінцевий вигляд має приблизно такий:

Wzór Pelnomocnictwa Pocztowego

І з того моменту Вашу кореспонденцію зможе відбирати особа, котрій Ви довіряєте більше, аніж собі.

Троянський кінь в USTAWIE z dnia 7 kwietnia 2017 r. o zmianie ustawy o repatriacji oraz niektórych innych ustaw

„W poczuciu głębokiej więzi z Polakami – potomkami dawnej Rzeczypospolitej, ofiarami komunistycznego terroru, przemocą zmuszonymi do opuszczenia ziemi przodków, osiedlonymi wbrew własnej woli na najtrudniejszych do zamieszkania obszarach byłego Związku Socjalistycznych Republik Radzieckich; pozbawionymi możliwości powrotu do Polski, prześladowanymi z powodu swojego pochodzenia oraz przywiązania do wiary, tradycji i umiłowania wolności, skazanymi na pracę w nieludzkich warunkach, głód, choroby i częstokroć na fizyczne wyniszczenie; którzy, mimo wszelkich przeciwności, nigdy nie wyrzekli się Polski, jej tradycji i kultury, a miłość i przywiązanie do Ojczyzny przekazali swoim potomkom – pragnąc zadośćuczynić za doznawane przez zesłańców krzywdy, uznając, że powinnością Państwa Polskiego jest umożliwienie repatriacji rodakom, którzy pozostali na Wschodzie, postanawia się, co następuje:”

USTAWA z dnia 7 kwietnia 2017 r. o zmianie ustawy o repatriacji oraz niektórych innych ustaw

Поляки, жертви комуністичного терору, насильно виселені, без права повернутись на Батьківщину, не зреклись Польщі...

Єйку, як гарно написано. Але не про нас. А супроти нас. 

Я б не звернув уваги на цей дружній крок по відношенню до величезного пласту безневинних людей. Але сьогодні хороша людина на facebook застала зненацька мене питанням, чи я не чув про чудові зміни в новому законі. А якось вже розслабився. Натрапив раз на позитивну коротеньку новину про те, які прекрасні нововведення для нас придумали наші брати західні. Але такого не очікував.

Я спеціально згадав коника, характеризуючи в заголовку цей акт стосовно категорії нащадків громадян Польщі, насильно виселених з легкої руки расистського комуністичного режиму СРСР та мовчазної згоди та потурання тодішньої польської маріонеткової влади. Адже закон загортає деякі позитивні зміни, прикриваючи й зменшення прав людей, трактуючи у свій спосіб історію. Але то тодішні керівники Польщі були злі (тільки в нашому розумінні), а ці, нові, чим ліпші? Адже вони не вибачились за дії попередників, не визнали цього факту, проте ловлять привид Бандери по всій Польщі. 

Гаразд. Можна багато чого ще додати, але це нецікаво читати. Факти. Читаємо.

USTAWA z dnia 7 kwietnia 2017 r. o zmianie ustawy o repatriacji oraz niektórych innych ustaw

Art. 6. W ustawie z dnia 12 grudnia 2013 r. o cudzoziemcach (Dz. U. z 2016 r. poz. 1990, 1948 i 2066 oraz z 2017 r. poz. 60) wprowadza się następujące zmiany: 

 ...

2) w art. 195 ust. 2 otrzymuje brzmienie: 

„2. Do ustalenia polskiego pochodzenia osoby, o której mowa w ust. 1 pkt 3, stosuje się przepis art. 5 ust. 1 ustawy z dnia 9 listopada 2000 r. o repatriacji (Dz. U. z 2014 r. poz. 1392, z 2015 r. poz. 1274 oraz z 2017 r. poz. 60 i 858).”;

Ок. А як було?

USTAWA z dnia 12 grudnia 2013 r. o cudzoziemcach

Art. 195. 

2. Do ustalenia polskiego pochodzenia osoby, o której mowa w ust. 1 pkt 3, stosuje się przepisy art. 5 ust. 1–3 ustawy z dnia 9 listopada 2000 r. o repatriacji (Dz. U. z 2004 r. Nr 53, poz. 532, z późn. zm.)

Оцінили гру? Гра на пониження, пункти 2 та 3 видаляються. 

Відкриваємо редакцію закону, на яку посилаються і шукаємо пункт 2.

USTAWA z dnia 9 listopada 2000 r. o repatriacji

2. Za osobę polskiego pochodzenia uznaje się również osobę deklarującą narodowość polską, która posiadała w przeszłości obywatelstwo polskie lub co najmniej jedno z jej rodziców lub dziadków albo dwoje pradziadków posiadało obywatelstwo polskie oraz spełniającą warunek określony w ust. 1 pkt 2.

Опа, оце Вам і Европа!

Так, шановні, більшість моїх потуг, покликаних благою метою допомоги, для декого обернуться проблемами й у мій бік слушно можуть полетіти стріли гніву. Так, тепер немає Вам сенсу робити подання на підтвердження польського громадянства предків, адже Вам тут не раді. От якби Ви мали голубу кров, не холопську кров, а кришталево чисту польську, тоді ШАЛОМ, а так - зась.

Слушно пан Володимир з facebook сьогодні висловився, що виглядає, наче тепер потрібно робити ДНК аналіз крові. Так, це - емоційне перебільшення. Але перепрошую, не всі поляки можуть довести польськість своїх предків документально. Бо банально рідким є випадок вписування національності.

В метриці моєї бабці записано римо-католицьке віросповідання. Ким вона, гадаєте, дула за національністю? Не знаю! Не маю папірчика. Але логіка, моя вічна подружка, з котрою ми часто сваримося, підказує мені, що малоймовірно, аби українці, маючи греко-католицьку парафію, відвідували б римо-католицький костел. Але могли. Аналогічно, як і поляки, котрі були не тільки греко-католиками, але й православними, чиї церкви вони успішно практично знищили ще до Волинської трагедії.

Національність є досить відносною категорію. І кров'ю її не визначиш, а радше самоідентифікацією. Недарма ж при описі населення ЗАПИТУЮТЬ національність, а не переписують із папірчика. Згадаймо принагідно про один цікавий факт, що в II Rzeczypospolitej Polskiej жили такі собі tutejsi. Із назви випливає, а у Вікі самі прочитаєте, що мова їх була мішаною, релігія не однозначно східного, чи західного обряду, сімейні зв'язки безнадійно переплетені тощо. Такі собі поліглоти, остров'яни на материку, філософи. Хоча ні, прості люди, котрі споконвіку жили там, де жили їх батьки, а батьки їх батьків жили там, де жили їх батьки. Як от у випадку моїх діда й бабці.

Найімовірніше, вони не ідентифікувались, як tutejsi, але це явище пояснює суть проблеми, яку сучасна польська влада примушує своїх громадян не згадувати. Тодішня польська влада не захистила своїх громадян від лап тиранічного сталінського режиму тільки тому, що вони дещо відрізнялись від вигаданих мірок польськості. Були іншими.

А повернувшись до наших баранів, зверну увагу на те, що закон піднімає питання расової нерівності громадян II Rzeczypospolitej Polskiej. Чому я так суб'єктивно гадаю? А тому, що, якби до того не було можливості отримати сталий побит в такий спосіб, то нікому б не прийшло до голови бідкатись та вимагати, аби додали. Але ж була прописана така можливість. А чим Вам ця категорія заважає, пани тимчасові керівники Польщі? Тим, що ці люди інші за певними критеріями - національність. А це, чиїсь друзі,- вже расизм. І не переконуйте мене у протилежному.

Закон вступив у дію 1 травня 2017р. Шановні читачі, розумію обурення тих, кого змусив схилив на свій шлях отримання сталого побиту. Я хотів, як краще, а вийшло за Кравчуком. Дійсно хотів допомогти, хоч ще зимою відчував, що будуть зміни в цьому напрямку.

Всі ті, хто встиг подати документи на побит сталий з підтвердженням польського громадянства до 1 травня 2017р., не мають причини переживати (я вже не такий впевнений, див. поновлення внизу; проте Пані Аґата мене запевнила, що немає зворотної дії) - закон зворотної дії не має. У всіх інших прошу спробувати вибачити мене й пропоную зробити умовну ляльку й втикати в неї голки, уявляючи мене, заслужив, хоч і не винен.

UPDATE [2017-05-29]:

Почали з'являтись тривожні дзвінки - люди звертаються з порадою, що робити, адже уженди оперативненько після 01.05.2017р почали або присилати відмови на отримання побиту сталого, або попереджати, що їх вони отримають, адже "з 1-го травня змінився закон про іноземців". Є там речення, про відхилення справ, котрі були не завершені до дня входження в життя цих змін. Щодо яких справ це стосується, я не знаю. Читав, перечитував, не зрозумів. Тому, запишусь до юриста, буду консультуватись. Взнаю щось, відпишусь. Адже дивно виходить, що справи свідомо затягували до дати входження в життя закону. А про нього вочевидь зацікавлена сторона знала заздалегідь ще зі стадії проекту, або й взагалі була одним з її ініціаторів, або подавачем статистичних даних. Файно так.

UPDATE [2017-06-05]:

Таки має зворотню дію. Молодці. Як їм вигідно, так і викручують ті закони.

Взірці польських документів, що посвідчують особу

Виключно для історії та допитливих осіб.

Wzór karty pobytu

Wzór dokumentu tożsamości cudzoziemca

Wzór dokumentu „zgoda na pobyt tolerowany”

Wzór karty pobytu członka rodziny obywatela UE

Wzór karty stałego pobytu członka rodziny obywatela UE

Wzór zezwolenia na przekraczanie granicy w ramach MRG

Wzór dowodu osobistego

Wzór karty polaka

Wzór prawa jazdy

Wzór dokumentu podróży dla cudzoziemca