Facebook

Показ дописів із міткою Карта Побуту. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Карта Побуту. Показати всі дописи

вівторок, 26 вересня 2017 р.

Не минуло й дев'яти місяців з часу подання документів...

Після виконання шоденної операції перевірки статусу справи моїх дітей, взнав, що рішення вже видано. Ані листа, ані СМС ще не отримав. Тому невідомо, чи тішитися, чи готуватися до нової тяганини. Не хотілось би, вік вже не той. Але плавці не опускаю.

Повідомлення на wnioski.mazowieckie.pl
Повідомлення на wnioski.mazowieckie.pl
Спеціально додав склеєні скріншоти польською та українською для порівняння. Переклад вражає. І стовідсотково це не переклад з використанням бота, видно при прочитанні польського тексту. Що найприкріше, текст мокшанською помилок не містить.

І ось він ліричний відступ...
Ця ситуація не може не дратувати, адже українці в Польщі знову з часів першої Rzeczypospolitej складатимуть найбільшу меншість, а ставлення до української мови в польської влади таке, як за другої Rzeczypospolitej. Тут або брак інформації, або свідомий умисел. І в цьому випадку суспільство польське іде значно попереду Держави. Дедалі більше поляків береться вчити українську мову, розуміючи реалії. І як тут не згадати "українців", котрі жили в Україні, а не знали, чи не вміли розмовляти солов'їною?! Бо й Ваш вклад дуже солідний у цю заміну значень, що українці мають обов'язково бути мокшанськомовними. Ну не зможу я цього ніколи зрозуміти. Може хтось із цих осіб й почати на мене ображатись, але це дійсно щонайменше дивує. От я, не в приклад, а просто до слова, непогано знаючи українську мову, завжди намагаюся її вдосконалити. Я читаю статті російською, бо знаю її дуже добре. Роблю пошук в англомовному контенті в міру потреби й можливостей. Дошкуляю польським ужендам польською. І, якщо пощастить вивчити з дочкою основи німецької, то зможу зрозуміти переклад усім відомої фрази "russisches Schwein". А чи не можна спробувати вивчити мову, котру викорінили з Вашої родини ті самі окупанти, котрі знову окуповують нашу Батьківщину! На мою думку, відмовитись від мови, це те саме, що відректися від Бога та Батьків.

І не треба мене звинувачувати у ненависті до мокшан, чи їхньої культури. Бо немає ненависті, а є зневага, і не до них, а до їх діянь, і не культури, а здичавілості. Зміниться поведінка, зміниться ставлення. Не раніше. Крапка. А до того часу можна на мене ображатись, але у мене більше підстав це робити. Отож, робімо це кожен окремо разом.

UPDATE [2017-09-28]:
Статус справи змінився, з'явилась інформація такого змісту:
Рішення було відправлене листом поштою (дата) 27.09.2017 за адресою .
Тобто не так багато їм зайняло часу від моменту прийняття рішення та його відсилання, буквально день-два. Це просто статистичне спостереження.

UPDATE [2017-10-03]:
А у нас відмови дітям прийшли. Починається забава...

UPDATE [2017-10-04]:
Подаю скани відмовного рішення. На двох дітей текст слово в слово співпадає. Базу апеляції будуватиму на кількох порушеннях адміністраційного кодексу та порушенні того ж зміненого закону від 1- го травня. Адже в ньому чітко в Art. 10 вказано, що робити із незавершеними справами. Його працівник управління банально не знайшов в законі (абзац на першій сторінці, котрий починається зі слів Ponadto ustawa nowelizująca nie zawiera przepisów przejściowych...). Й не дивно. А Art. 11 нашого типу справ не стосується. Більше пізніше. Руки в жодному випадку не опускаю, готуватиму текст й консультуватимусь з юристами. Якщо хтось щось може порадити, чи підказати - буду вдячний. Можете це робити публічно в якості коментаря до статті, або інкогніто - у facebook.

Нагадаю деталі: рішення мало бути видане 25.04.2017 й продовження терміну розгляду справи не відбувалось. На прохання про пришвидшений розгляд справи та бажання скористатись законним правом перегляду актів справи - нуль реакції. Ню-ню...

Decyzja odmowna s.1

Decyzja odmowna s.2
UPDATE [2017-10-06]:
Додам трохи залізної логіки, на основі котрої й будуватиметься "захист Лужина". Власне взято звідси, але пернесу та перефразую й тут. Зі закону, яким наші справи потопили, взято:
Art. 10. Do postępowań wszczętych na podstawie przepisów ustawy zmienianej w art. 1 i niezakończonych przed dniem wejścia w życie niniejszej ustawy stosuje się przepisy dotychczasowe. 
Згадка про art.1 ustawy zmienianej - то власне і є USTAWA o repatriacji, оскільки саме її веселозвісний закон від 1-го травня змінює, та її Art.1, а саме:
Art. 1. 1. Ustawa określa zasady nabycia obywatelstwa polskiego w drodze repatriacji, prawa repatrianta, a także zasady i tryb udzielania pomocy repatriantom i członkom ich rodzin. 
2. Repatriantem jest osoba polskiego pochodzenia, która przybyła do Rzeczypospolitej Polskiej na podstawie wizy krajowej w celu repatriacji z zamiarem osiedlenia się na stałe. 
Власне до пункту другого наші справи мають стосунок. І як можна було цього не побачити при виданні рішення запитаю я Вас й сам відповім - для цього потрібно стати urzędnikiem.

UPDATE [2017-10-10]:
Залізна логіка від 2017-10-06 не така вже й залізна. Art. 1 не стосується справ моїх дітей, адже вони не є репатріантами в розумінні закону o repatriacji. Odwołanie подаю, але на перемогу сподіватись марно. Тут і демократичній казочці кінець. Розчарований я цим краєм. Картаю себе, що вирвав дітей з Батьківщини...

неділя, 30 липня 2017 р.

Йдемо до польської школи

Учітесь, читайте, і чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь…

за поемою Т.Г.Шевченка «І мертвим, і живим…»

А що тут ще додати до слів Пророка українського народу?!

Приїдуть мої чада до Польщі, так і не дочекавшись своїх карт. Будуть вчитись і в польській школі, й стовідсотково ходитимуть до якоїсь недільної української, ні хвилини на байдикування та забивання голови дурницями. От і повстало питання вибору школи. Хоч і не дуже то й повстало, просто треба щоби діти ходили до школи.

Я цією проблемою почав займатись ще весною. Познаходив певну інформацію. Але в силу PIS-овської реформи школи, тут панує певна невизначеність. Але все ж.

Вибираємо школу в Варшаві, до котрої відноситься Ваше місце проживання. Якщо ж хтось хоче спробувати зарахувати дитину до іншої школи, варто скористатись рейтингом шкіл та гімназій за 2015-й рік та 2016 (гімназії тепер приєднуються до шкіл). Корисно. Кому до ліцею вік вказує та є польське коріння, то знайшов таку цікавинку: набір дітей зі сходу з польським корінням. Російськомовна стаття, як влаштувати дитину до школи.

Я не скористався з результатів рейтингу, а просто сходив на прийом до директорки школи, до району котрої входить наша квартира. Дуже приємна особа, витратила трохи часу на мене та запевнила, що приймуть без проблем. З документів наразі потрібно а)заява та б)копії документу, що посвідчують особу (карта побиту чи закордонний паспорт).

В п'ятницю відніс заяву. Я скористався з такого взірця (потрібно заповнити місця, виділені синім кольором й розташовані в дужках <приклад>):
PODANIE O PRZYJĘCIE DO SZKOŁY PODSTAWOWEJ
Ще донесу або відішлю в цифровому форматі світлини дітей для виготовлення безкоштовної міської карти для проїзду по Варшаві. А далі поживемо й побачимо.


субота, 1 липня 2017 р.

Статистика щодо українців у Польщі станом на 1 травня 2017р

І хочеться, і колеться

Фразеологізм

Українці в Польщі стають вагомим об'єктом спостережень та аналітики. Суспільно-політичні та економічні фактори, котрі зумовили останню масштабну хвилю міграції та еміграції до сусідньої Польщі, не зменшуються завдяки управлінню нашим милим домом  бариг без національності при владі. Вони створюють ідеальні умови для керування територіями. І це керування має властивість спадковості. Вони відсилають своїх діточок вчитися за кордон, аби "вони не стали мажорами", а самі, вдягнувши вишиванку, оповідають патріотичні байки мешканцям керованих ними територій. Не маю нічого проти вишиванки - це найчудовіший витвір рук українських майстрів. Також байки українські є прекрасними, милими й повчальними. Але я от проти бариг при владі на моїй Батьківщини. Бо болить мені за Україну більше, ніж їм.

Щоразу більше українців приїздить до Польщі на польові роботи, хатнє прибирання, чи працю на заводі, аби не стати мажорами у себе на Батьківщині. Але й тут вони мед не ложкою їдять, а тільки десертною виделкою. І польська влада вигадує різноманітні варіанти, аби залучати українців до праці (останнє рішення - можливість працювати "по безвізу"), але надавши їм мінімум прав при цьому. Така моя думка, підтверджена цифрами отримання позитивних рішень різного роду по картах побиту. Адже саме вони, карти, дають певний спектр прав їх власникам.

Надибав два цікаві документи, підготовлені управлінням до справ іноземців в Польщі:
Також можна проглянути їх у мене:

Перший документ є взагалі унікальним, оскільки аналіз проводиться виключно громадян України в розрізі років, документів, на котрі вони претендують, причин приїзду та поділу на різного роду категорії. Заохочую його собі прочитати, бо в мене немає часу щось там аналізувати. Особливо передостанній розділ "Загальні тренди". А страхи та першопричини певних рішень, котрі вже увійшли в життя в Польщі, можна прослідкувати. Там можна й знайти дані про "мільйон біженців з України в Польщі".

Я ж зроблю дрібнесеньке порівняння з другого документу. Як відомо, українці зараз є лідерами по виданим візам та різного роду картам побиту. Але є одне маленьке але. По кількостям відмов вони теж є лідерами. І лідерами не тільки кількісно, бо це зрозуміло, але й відносно. Прошу відкрити другий документ, котрий я трішечки модифікував. Застосована методологія "неотримання" позитивного рішення, є елементарною, як заповідав доктор Уотсон, - звичайне співвідношення отриманих позитивних рішень до поданих заяв. Звісно, є похибка, адже не всі, хто подає заяву в певному році, отримує рішення в ньому ж, інколи чекають й рік, а то й більше. Але перенесення залишкових даних з попередніх років на наступні зменшують похибку. Останній 2017-ий рік можна не брати до уваги, адже 6 місяців на рішення - то зараз майже фантастичний термін для ужендів (в Німеччині ж т.з. "голуба карта" зацікавленим працедавцем виробляється за ... одну добу!).

Для тих, кому ліньки відкривати документи, наведу скріншоти табличок. Перших дві (таблиці 1-6) - дані уженду із закладки LEGALIZACJA, третя до них - мої підрахунки. 

Tabela 1: Liczba osób, które w latach 2007-2017 złożyły wniosek o zezwolenie na zamieszkanie na czas oznaczony lub pobyt czasowy (najliczniejsze obywatelstwa) - stan na dzień 1.05.2017
Tabela 2: Liczba osób, którym wojewodowie w latach 2007 - 2017 wydali zezwolenie na zamieszkanie oznaczony lub pobyt czasowy (najliczniejsze obywatelstwa) - stan na dzień 1.05.2017
100 - (кількість отриманих позитивних рішень)/(кількість поданих заяв), % - zezwolenia na zamieszkanie oznaczony lub pobyt czasowy

Tabela 3: Liczba osób, które w latach 2007-2017 złożyły wniosek o zezwolenie na osiedlenie się lub pobyt stały. (najliczniejsze obywatelstwa) - stan na dzień 1.05.2017
Tabela 4: Liczba osób, którym wojewodowie w latach 2007 - 2017 udzielili zezwolenia na osiedlenie się lub pobyt stały (najliczniejsze obywatelstwa) - stan na dzień 1.05.2017
100 - (кількість отриманих позитивних рішень)/(кількість поданих заяв), % - zezwolenia na osiedlenie się lub pobyt stały

Tabela 5. Liczba osób, które w latach 2007-2017 złożyły wniosek o zezwolenie na pobyt rezydenta długoterminowego UE (najliczniejsze obywatelstwa) - stan na dzień 1.05.2017
Tabela 6. Liczba osób, którym wojewodowie w latach 2007-2017 udzielili zezwolenie na pobyt rezydenta długoterminowego UE (najliczniejsze obywatelstwa) - stan na dzień 1.05.2017
100 - (кількість отриманих позитивних рішень)/(кількість поданих заяв), % - zezwolenia na pobyt rezydenta długoterminowego UE
Легко помітити, що найбільше українці подають документи саме на карту на czas oznaczony. Рожевим кольором виділені роки, відколи почалася та продовжується війна Московії (тепер більше відомої під назвою Росія, котре вигадав їм Петрик Перший в 1721р на підґрунті заздрощів до Мазепи та Русі) проти України. 2017-ий рік пропоную не брати до уваги, з огляду на вище описане (не стосовно Петрика Першого, а часу очікування рішення). Також тримаємо в пам'яті, що до 100-о відсоткової влади в Польщі прийшов PiS. Бордовим я виділив від'ємні відсотки, що вказує на недосконалість цього примітивного методу, на що я звернув увагу вище. Голубим - відсотки менші за 10 - супер результат. Як видно, до "голубенької" групи українцям вдалося прорватись лише по одному разу в двох категоріях далекого 2008-го року (як би сказав Качиньський з анекдоту, коли його застукали з ящиком вина при виході з магазину і запитали, чи то він так багато вживає алкоголю: "To nie moja wina, to wina Tuska!"). Білоруси ж та мокші в "голубу" групу потрапляли й продовжують потрапляти.

Ріже око тенденція "не отримання", бо це не на 100% відмови, в порівнянні між 2013 й 2014 та 2013 й 2016 роками. І лідери серед цих цифр українці - вони "не отримують" приблизно ТРЕТИНУ позитивних рішень. Тому, не роблю жодних висновків, бо їх видно в цифрах. І нехай кине за упереджене ставлення до PiS в мене той, хто без гріха. А решті бажаю не потрапляти в цю негативну статистику. А щоби не потрапити, вчіться, читайте, шукайте, питайте.

Й не будьте, як Аня з Волині, котра знайшла собі мусульманина з Азербайджану (не тому не будьте нею, кохання різне, а часом і зле, а ми мусимо всіх толерувати, аби тільки вони нам не заважали жити) й не донесла документів, котрі ужонд (а тому) в неї просив, й дістала відмову, а потім починає шукати способи, як би то все виправити. І не будьте, як один араб (теж не тому), котрому юрист пані Аґата написала odwołanie від відмови, а він банально його не вислав (а тому). Боріться з кожною проблемою, шукайте шляхи її вирішення, привчайте себе до перемог.

середа, 17 травня 2017 р.

Пишемо Pełnomocnictwo Pocztowe

Alter ego

Латинський крилатий вислів

Ні, ніхто нікого віддалено не клонуватиме. Все значно простіше. Є проблема, потрібне рішення, ділимось досвідом. На цьому вступ закінчено, фууух.

Проблема в людей інколи виникає наступного характеру.

"Я в Україні, яку мені подати адресу до кореспонденції?" (від автора писанини - якщо хтось вже лежить "на Україні", то нічим допомогти не зможу - горбатого могила виправить)
"А я не в Україні, але хотів би там трішки побути й сала поїсти. Але ні, не поїду, не поїм, прости мені сальце рідненьке! Бо що робитиму, якщо прийде мені лист з уженду?!"
Є рішення - Pełnomocnictwo Pocztowe. Суть його полягає в тому, що Ви комусь надаєте на якийсь час повноваження забирати листи, чи пачки, котрі приходять на певний адрес на Ваше ім'я, з конкретного поштового відділенняВоно не є безкоштовним (якщо мені не зраджує пам'ять, а останнім часом вона почала ходити в лівий бік, то орієнтовно 25 злотих), але часом це стає в нагоді.

Як це зробити? Дуже просто:
Йдете на поштове відділення з тією особою, котрій надаєте повноваження, заповнюєте відповідний бланк і даєте пані для реєстрації. Обоє підписуєтесь, платите і найважливіше - кажете "Dziękujemy. Do widzenia". В протилежному випадку нічого не складеться.
Бланк можна взяти в поштовому відділенні, або, як ми це усі любимо, вірно - online. Прошу звернути увагу на повідомлення внизу "Aby móc wygenerować dokument przesuń suwak w prawo" над кнопкою "Generuj PDF". Потім зберігаєте та друкуєте. Кінцевий вигляд має приблизно такий:
Wzór Pelnomocnictwa Pocztowego
Wzór Pelnomocnictwa Pocztowego
І з того моменту Вашу кореспонденцію зможе відбирати особа, котрій Ви довіряєте більше, аніж собі.


четвер, 11 травня 2017 р.

Троянський кінь в USTAWIE z dnia 7 kwietnia 2017 r. o zmianie ustawy o repatriacji oraz niektórych innych ustaw

„W poczuciu głębokiej więzi z Polakami – potomkami dawnej Rzeczypospolitej, ofiarami komunistycznego terroru, przemocą zmuszonymi do opuszczenia ziemi przodków, osiedlonymi wbrew własnej woli na najtrudniejszych do zamieszkania obszarach byłego Związku Socjalistycznych Republik Radzieckich; pozbawionymi możliwości powrotu do Polski, prześladowanymi z powodu swojego pochodzenia oraz przywiązania do wiary, tradycji i umiłowania wolności, skazanymi na pracę w nieludzkich warunkach, głód, choroby i częstokroć na fizyczne wyniszczenie; którzy, mimo wszelkich przeciwności, nigdy nie wyrzekli się Polski, jej tradycji i kultury, a miłość i przywiązanie do Ojczyzny przekazali swoim potomkom – pragnąc zadośćuczynić za doznawane przez zesłańców krzywdy, uznając, że powinnością Państwa Polskiego jest umożliwienie repatriacji rodakom, którzy pozostali na Wschodzie, postanawia się, co następuje:”

USTAWA z dnia 7 kwietnia 2017 r. o zmianie ustawy o repatriacji oraz niektórych innych ustaw

Поляки, жертви комуністичного терору, насильно виселені, без права повернутись на Батьківщину, не зреклись Польщі...

Єйку, як гарно написано. Але не про нас. А супроти нас. 

Я б не звернув уваги на цей дружній крок по відношенню до величезного пласту безневинних людей. Але сьогодні хороша людина на facebook застала зненацька мене питанням, чи я не чув про чудові зміни в новому законі. А якось вже розслабився. Натрапив раз на позитивну коротеньку новину про те, які прекрасні нововведення для нас придумали наші брати західні. Але такого не очікував.

Я спеціально згадав коника, характеризуючи в заголовку цей акт стосовно категорії нащадків громадян Польщі, насильно виселених з легкої руки расистського комуністичного режиму СРСР та мовчазної згоди та потурання тодішньої польської маріонеткової влади. Адже закон загортає деякі позитивні зміни, прикриваючи й зменшення прав людей, трактуючи у свій спосіб історію. Але то тодішні керівники Польщі були злі (тільки в нашому розумінні), а ці, нові, чим ліпші? Адже вони не вибачились за дії попередників, не визнали цього факту, проте ловлять привид Бандери по всій Польщі. 

Гаразд. Можна багато чого ще додати, але це нецікаво читати. Факти. Читаємо.

USTAWA z dnia 7 kwietnia 2017 r. o zmianie ustawy o repatriacji oraz niektórych innych ustaw

Art. 6. W ustawie z dnia 12 grudnia 2013 r. o cudzoziemcach (Dz. U. z 2016 r. poz. 1990, 1948 i 2066 oraz z 2017 r. poz. 60) wprowadza się następujące zmiany: 

 ...

2) w art. 195 ust. 2 otrzymuje brzmienie: 

„2. Do ustalenia polskiego pochodzenia osoby, o której mowa w ust. 1 pkt 3, stosuje się przepis art. 5 ust. 1 ustawy z dnia 9 listopada 2000 r. o repatriacji (Dz. U. z 2014 r. poz. 1392, z 2015 r. poz. 1274 oraz z 2017 r. poz. 60 i 858).”;
Ок. А як було?

USTAWA z dnia 12 grudnia 2013 r. o cudzoziemcach

Art. 195. 

2. Do ustalenia polskiego pochodzenia osoby, o której mowa w ust. 1 pkt 3, stosuje się przepisy art. 5 ust. 1–3 ustawy z dnia 9 listopada 2000 r. o repatriacji (Dz. U. z 2004 r. Nr 53, poz. 532, z późn. zm.)
Оцінили гру? Гра на пониження, пункти 2 та 3 видаляються. 
Відкриваємо редакцію закону, на яку посилаються і шукаємо пункт 2.

USTAWA z dnia 9 listopada 2000 r. o repatriacji

2. Za osobę polskiego pochodzenia uznaje się również osobę deklarującą narodowość polską, która posiadała w przeszłości obywatelstwo polskie lub co najmniej jedno z jej rodziców lub dziadków albo dwoje pradziadków posiadało obywatelstwo polskie oraz spełniającą warunek określony w ust. 1 pkt 2.
Опа, оце Вам і Европа!

Так, шановні, більшість моїх потуг, покликаних благою метою допомоги, для декого обернуться проблемами й у мій бік слушно можуть полетіти стріли гніву. Так, тепер немає Вам сенсу робити подання на підтвердження польського громадянства предків, адже Вам тут не раді. От якби Ви мали голубу кров, не холопську кров, а кришталево чисту польську, тоді ШАЛОМ, а так - зась.

Слушно пан Володимир з facebook сьогодні висловився, що виглядає, наче тепер потрібно потрібно робити ДНК аналіз крові. Так, це - емоційне перебільшення. Але перепрошую, не всі поляки можуть довести польськість своїх предків документально. Бо банально рідким є випадок вписання національності.

В метриці моєї бабці записано римо-католицьке віросповідання. Ким вона, гадаєте, дула за національністю? Не знаю! Не маю папірчика. Але логіка, моя вічна подружка, з котрою ми часто сваримося, підказує мені, що малоймовірно, аби українці, маючи греко-католицьку парафію, відвідували б римо-католицький костел. Але могли. Аналогічно, як і поляки, котрі були не тільки греко-католиками, але й православними, чиї церкви вони успішно практично знищили ще до Волинської трагедії.

Національність є досить відносною категорію. І кров'ю її не визначиш, а радше самоідентифікацією. Недарма ж при описі населення ЗАПИТУЮТЬ національність, а не переписують із папірчика. Згадаймо принагідно про один цікавий факт, що в II Rzeczypospolitej Polskiej жили такі собі tutejsi. Із назви випливає, а у Вікі самі прочитаєте, що мова їх була мішаною, релігія не однозначно східного, чи західного обряду, сімейні зв'язки безнадійно переплетені тощо. Такі собі поліглоти, остров'яни на материку, філософи. Хоча ні, прості люди, котрі споконвіку жили там, де жили їх батьки, а батьки їх батьків жили там, де жили їх батьки. Як от у випадку моїх діда й бабці.

Найімовірніше, вони не ідентифікувались, як tutejsi, але це явище пояснює суть проблеми, яку сучасна польська влада примушує своїх громадян не згадувати. Тодішня польська влада не захистила своїх громадян від лап тиранічного сталінського режиму тільки тому, що вони дещо відрізнялись від вигаданих мірок польськості. Були іншими.

А повернувшись до наших баранів, зверну увагу на те, що закон піднімає питання расової нерівності громадян II Rzeczypospolitej Polskiej. Чому я так суб'єктивно гадаю? А тому, що, якби до того не було можливості отримати сталий побит в такий спосіб, то нікому б не прийшло до голови бідкатись та вимагати, аби додали. Але ж була прописана така можливість. А чим Вам ця категорія заважає, пани тимчасові керівники Польщі? Тим, що ці люди інші за певними критеріями - національність. А це, чиїсь друзі,- вже расизм. І не переконуйте мене у протилежному.

Закон вступив у дію 1 травня 2017рШановні читачі, розумію обурення тих, кого змусив схилив на свій шлях отримання сталого побиту. Я хотів, як краще, а вийшло за Кравчуком. Дійсно хотів допомогти, хоч ще зимою відчував, що будуть зміни в цьому напрямку.

Всі ті, хто встиг подати документи на побит сталий з підтвердженням польського громадянства до 1 травня 2017р., не мають причини переживати (я вже не такий впевнений, див. поновлення внизу; проте Пані Аґата мене запевнила, що немає зворотньої дії) - закон зворотньої дії не має. У всіх інших прошу спробувати вибачити мене й пропоную зробити умовну ляльку й втикати в неї голки, уявляючи мене, заслужив, хоч і не винен.

UPDATE [2017-05-29]:
Почали з'являтись тривожні дзвінки - люди звертаються з порадою, що робити, адже уженди оперативненько після 01.05.2017р почали або присилати відмови на отримання побиту сталого, або попереджати, що їх вони отримають, адже "з 1-го травня змінився закон про іноземців". Є там речення, про відхилення справ, котрі були не завершені до дня входження в життя цих змін. Щодо яких справ це стосується, я не знаю. Читав, перечитував, не зрозумів. Тому, запишусь до юриста, буду консультуватись. Взнаю щось, відпишусь. Адже дивно виходить, що справи свідомо затягували до дати входження в життя закону. А про нього вочевидь зацікавлена сторона знала заздалегідь ще зі стадії проекту, або й взагалі була одним з її ініціаторів, або подавачем статистичних даних. Файно так.


UPDATE [2017-06-05]:

Таки має зворотню дію. Молодці. Як їм вигідно, так і викручують ті закони.

середа, 3 травня 2017 р.

Взірці польських документів, що посвідчують особу

Виключно для історії та допитливих осіб.

Wzór karty pobytu
Wzór karty pobytu
Wzór dokumentu tożsamości cudzoziemca
Wzór dokumentu tożsamości cudzoziemca
Wzór dokumentu „zgoda na pobyt tolerowany”
Wzór dokumentu „zgoda na pobyt tolerowany”
Wzór karty pobytu członka rodziny obywatela UE
Wzór karty pobytu członka rodziny obywatela UE
Wzór karty stałego pobytu członka rodziny obywatela UE
Wzór karty stałego pobytu członka rodziny obywatela UE
Wzór zezwolenia na przekraczanie granicy w ramach MRG
Wzór zezwolenia na przekraczanie granicy w ramach MRG
Wzór dowodu osobistego
Wzór dowodu osobistego
Wzór karty polaka
Wzór karty polaka
Wzór prawa jazdy
Wzór prawa jazdy
Wzór dokumentu podróży dla cudzoziemca
Wzór dokumentu podróży dla cudzoziemca