Ustawa o cudzoziemcach - kolejne zmiany od 12 lutego 2018 roku

Чесно, "приємно" здивований тою увагою польської влади до українських тимчасових мігрантів. Так пишу, бо їх тут чи не 90% від усіх. Тому, все, що вони вигадують, провокується нами й проектується на нас. Трішки самовпевнено, але так воно є, як це не ховай під ковдру.

От і нова зміна закону про іноземців. Увага - ДРУГА за 2017 рік! І що такого? Нічого, просто факт. А мені кожного разу потрібно вигадувати нову назву до публікації. :)

Отож, закон був прийнятий 24 листопада 2017р, офіційно оголошений 12 січня 2018р, деякі його положення увійшли в життя 12 лютого 2018р, інші увійдуть 1 січня 2019р. Її повна назва: Ustawa o zmianie ustawy o cudzoziemcach oraz niektórych innych ustaw uchwalona 24 listopada 2017 roku (Dz.U. z 2018 r. poz. 107). Завантажити її можна звідси або з моєї хмаринки.

Закон був прийнятий у зв'язку з koniecznością dostosowania polskiego porządku prawnego do dyrektywy Parlamentu Europejskiego i Rady 2014/66/UE z dnia 15 maja 2014 r. w sprawie warunków wjazdu i pobytu obywateli państw trzecich w ramach przeniesienia wewnątrz przedsiębiorstwa (Dz. Urz. UE L 157 z 27.05.2014, str. 1). Так пише в польському медійному просторі.

Почитайте й знайдіть, що Вас там цікавить. Я зупинюсь тільки на двох речах. Одна мене напівпрофесійно цікавить, друга - просто хороша зміна.

Отож, перша річ стосується підтвердження польського походження, що так муляє очі тутешньому панівному класу. Оскільки було кілька рішень NSA (Naczelny Sąd Administracyjny), котрі скасовували відмовні рішення управлінь в справах іноземців, в котрих причиною відмови була відсутність папірчика зі записом польської національності предка, законодавці вирішили чіткіше це прописати в законі.

2. Do ustalenia polskiego pochodzenia osoby, o której mowa w ust. 1 pkt 3, stosuje się przepisy art. 5 ust. 1 oraz odpowiednio przepisy art. 6 ust. 1 i 2 ustawy z dnia 9 listopada 2000 r. o repatriacji (Dz. U. z 2014 r. poz. 1392, z 2015 r. poz. 1274 oraz z 2017 r. poz. 60, 858 i 2282).

Товстим шрифтом виділено те, що додали. Що ж це означає, а ніщо інше, як те, що підтвердити тепер польське походження можна виключно документом з цього переліку. А саме:

Art. 6. Dowody potwierdzające polskie pochodzenie 

1.Dowodami potwierdzającymi polskie pochodzenie mogą być dokumenty, wydane przez polskie władze państwowe lub kościelne, a także przez władze byłego Związku Socjalistycznych Republik Radzieckich, dotyczące wnioskodawcy lub jego rodziców, dziadków lub pradziadków, a w szczególności:

• 1)polskie dokumenty tożsamości;
• 2)akty stanu cywilnego lub ich odpisy albo metryki chrztu poświadczające związek z polskością;
• 3)dokumenty potwierdzające odbycie służby wojskowej w Wojsku Polskim, zawierające wpis informujący o narodowości polskiej;
• 4)dokumenty potwierdzające fakt deportacji lub uwięzienia, zawierające wpis informujący o narodowości polskiej;
• 5)dokumenty tożsamości lub inne dokumenty urzędowe zawierające wpis informujący o narodowości polskiej.

2.Dowodami potwierdzającymi polskie pochodzenie mogą być również inne dokumenty, a w szczególności:

• 1)o rehabilitacji osoby deportowanej, zawierające wpis informujący o jej narodowości polskiej;
• 2)potwierdzające prześladowanie osoby ze względu na jej polskie pochodzenie.

Нічого особливого. Але тепер майте на увазі, що ці й тільки ці документи будуть підтвердженням польського походження. Тепер, наприклад, рішення українського суду про те, що Ваш дідусь чи бабуся приховали за часів тоталітарного комуністичного людиноненависного режиму своє походження, не буде підтвердженням в управлінні. Так, це є захист від рішень наших "чесних" судів. Але постраждають інтереси тих людей, котрих правда ними буде підтверджена. Може я помилюяся, було б добре.

І друге:

 Art. 195. Przesłanki udzielenia zezwolenia na pobyt stały 

1.Zezwolenia na pobyt stały udziela się cudzoziemcowi na czas nieoznaczony, na jego wniosek, jeżeli:

6)bezpośrednio przed złożeniem wniosku o udzielenie mu zezwolenia na pobyt stały przebywał nieprzerwanie na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej przez okres nie krótszy niż:

c) 4 lata na podstawie zezwolenia na pobyt czasowy i pracę udzielonego ze względu na cel, o którym mowa w art. 114 przesłanki udzielenia zezwolenia na pobyt czasowy i pracę ust. 1a, i posiada źródło stabilnego i regularnego dochodu wystarczającego na pokrycie kosztów utrzymania siebie i członków rodziny pozostających na jego utrzymaniu, lub

(Art. 195 przesłanki udzielenia zezwolenia na pobyt stały ust. 1 pkt 6 lit. c wchodzi w życie z dniem 01.01.2019 r.)

Отож, якщо працюєте по карті тимчасового побиту (pobyt czasowy) 4 роки (тут, гадаю, треба буде уважно рахувати час виїзду з країни) й маєте стабільний дохід, котрий дозволяє ще й утримувати членів родини, то можете подавати на карту постійного перебування (pobyt stały). Цей пункт є дуже позитивний. Увійде в життя наступного 2019 року.

Отож, тільки два пункти, а рахунок вже 1:1.

Поняття narodowości в USTAWIE z dnia 4 marca 2010 r. o narodowym spisie powszechnym ludności i mieszkań

Чесно кажучи, не натрапляв ще на цей закон, в якому є трактування поняття narodowości. Хоча читав інтерпретації без її згадування. Тому, хочу залишити тут, аби можна було користатись нею.

USTAWA z dnia 4 marca 2010 r. o narodowym spisie powszechnym ludności i mieszkań

Art.2 Ilekroć w ustawie jest mowa o:

...

6)   narodowości — przynależności narodowej lub etnicznej — rozumie się przez to deklaratywną, opartą na subiektywnym odczuciu, indywidualną cechę każdego człowieka, wyrażającą jego związek emocjonalny, kulturowy lub związany z pochodzeniem rodziców, określonym narodem lub wspólnotą etniczną;

...

Цікавий висновок полягає в тому, що, згідно з цим, особа, котра отримала pobyt stały за походженням, сама вже вважається za osobę narodowości polskiej lub osobę przynależne do Narodu Polskiego. Більше пізніше. 

Od 1 grudnia 2017 r. zmiana zasad rezerwacji wizyty na złożenie wniosków o udzielenie zezwolenia na pobyt

Ось така зміна, котра стосується Mazowieckiego UW w Warszawie:

UWAGA! Wkrótce zmiana zasad rezerwacji wizyty na złożenie wniosków o udzielenie zezwolenia na pobyt (czasowy, stały i rezydenta długoterminowego UE)

Już od 1 grudnia 2017 r. będziemy przyjmowali wnioski o udzielenie zezwoleń na pobyt od osób, które wcześniej zarezerwują wizytę za pośrednictwem kalendarza internetowego.
Kalendarz internetowy służący rezerwacji wizyty udostępnimy na naszej stronie internetowej MUW w zakładce „Umów się na wizytę” pod linkiem https://mazowieckie.pl/pl/dla-klienta/cudzoziemcy/umow-sie-na-wizyte/33238,Umow-sie-na-wizyte.html
Wniosek bez rezerwacji wizyty możesz:

• złożyć w delegaturach MUW w Siedlcach, Ostrołęce, Płocku lub Ciechanowie lub
• wysłać pocztą na adres: Mazowiecki Urząd Wojewódzki w Warszawie Wydział Spraw Cudzoziemców, ul. Marszałkowska 3/5, 00-624 Warszawa.

W przypadku, jeżeli ważność polskiego tytułu pobytowego (np. karty pobytu lub długoterminowej wizy krajowej) kończy Ci się jeszcze w 2017 roku - wyślij swoje zgłoszenie na adres e-mail: wniosek@mazowieckie.pl z tematem wiadomości: „POLSKI TYTUŁ POBYTOWY – TERMIN WAŻNOŚCI 2017”.
W treści maila podaj: imię i nazwisko cudzoziemca, nr dokumentu podróży i data zakończenia legalnego pobytu w Polsce.

Насторожує ця інформація, чи не буде тепер складніше записатися через зловживання нашими різноманітними дружніми підприємливими агенціями?! І як працюватиме пункт висилання заяви поштою? Бо найближче місто без резервування - то Siedlce.

UPDATE [2017-12-12]:

Записатися на чергу нереально - кидають кілька місць щоденно, які миттєво щось розбирає.

UPDATE [2018-01-04]:

Для родин зробили поблажки, можна записатися на чергу за допомогою e-mail.

Не минуло й дев'яти місяців з часу подання документів...

Після виконання шоденної операції перевірки статусу справи моїх дітей, взнав, що рішення вже видано. Ані листа, ані СМС ще не отримав. Тому невідомо, чи тішитися, чи готуватися до нової тяганини. Не хотілось би, вік вже не той. Але плавці не опускаю.

Повідомлення на wnioski.mazowieckie.pl

Спеціально додав склеєні скріншоти польською та українською для порівняння. Переклад вражає. І стовідсотково це не переклад з використанням бота, видно при прочитанні польського тексту. Що найприкріше, текст мокшанською помилок не містить.

І ось він ліричний відступ...

Ця ситуація не може не дратувати, адже українці в Польщі знову з часів першої Rzeczypospolitej складатимуть найбільшу меншість, а ставлення до української мови в польської влади таке, як за другої Rzeczypospolitej. Тут або брак інформації, або свідомий умисел. І в цьому випадку суспільство польське іде значно попереду Держави. Дедалі більше поляків береться вчити українську мову, розуміючи реалії. І як тут не згадати "українців", котрі жили в Україні, а не знали, чи не вміли розмовляти солов'їною?! Бо й Ваш вклад дуже солідний у цю заміну значень, що українці мають обов'язково бути мокшанськомовними. Ну не зможу я цього ніколи зрозуміти. Може хтось із цих осіб й почати на мене ображатись, але це дійсно щонайменше дивує. От я, не в приклад, а просто до слова, непогано знаючи українську мову, завжди намагаюся її вдосконалити. Я читаю статті російською, бо знаю її дуже добре. Роблю пошук в англомовному контенті в міру потреби й можливостей. Дошкуляю польським ужендам польською. І, якщо пощастить вивчити з дочкою основи німецької, то зможу зрозуміти переклад усім відомої фрази "russisches Schwein". А чи не можна спробувати вивчити мову, котру викорінили з Вашої родини ті самі окупанти, котрі знову окуповують нашу Батьківщину! На мою думку, відмовитись від мови, це те саме, що відректися від Бога та Батьків.

І не треба мене звинувачувати у ненависті до мокшан, чи їхньої культури. Бо немає ненависті, а є зневага, і не до них, а до їх діянь, і не культури, а здичавілості. Зміниться поведінка, зміниться ставлення. Не раніше. Крапка. А до того часу можна на мене ображатись, але у мене більше підстав це робити. Отож, робімо це кожен окремо разом.

UPDATE [2017-09-28]:

Статус справи змінився, з'явилась інформація такого змісту:

Рішення було відправлене листом поштою (дата) 27.09.2017 за адресою .

Тобто не так багато їм зайняло часу від моменту прийняття рішення та його відсилання, буквально день-два. Це просто статистичне спостереження.

UPDATE [2017-10-03]:

А у нас відмови дітям прийшли. Починається забава...

UPDATE [2017-10-04]:

Подаю скани відмовного рішення. На двох дітей текст слово в слово співпадає. Базу апеляції будуватиму на кількох порушеннях адміністраційного кодексу та порушенні того ж зміненого закону від 1- го травня. Адже в ньому чітко в Art. 10 вказано, що робити із незавершеними справами. Його працівник управління банально не знайшов в законі (абзац на першій сторінці, котрий починається зі слів Ponadto ustawa nowelizująca nie zawiera przepisów przejściowych...). Й не дивно. А Art. 11 нашого типу справ не стосується. Більше пізніше. Руки в жодному випадку не опускаю, готуватиму текст й консультуватимусь з юристами. Якщо хтось щось може порадити, чи підказати - буду вдячний. Можете це робити публічно в якості коментаря до статті, або інкогніто - у facebook.

Нагадаю деталі: рішення мало бути видане 25.04.2017 й продовження терміну розгляду справи не відбувалось. На прохання про пришвидшений розгляд справи та бажання скористатись законним правом перегляду актів справи - нуль реакції. Ню-ню...

Decyzja odmowna s.1

Decyzja odmowna s.2

UPDATE [2017-10-06]:

Додам трохи залізної логіки, на основі котрої й будуватиметься "захист Лужина". Власне взято звідси, але пернесу та перефразую й тут. Зі закону, яким наші справи потопили, взято:

Art. 10. Do postępowań wszczętych na podstawie przepisów ustawy zmienianej w art. 1 i niezakończonych przed dniem wejścia w życie niniejszej ustawy stosuje się przepisy dotychczasowe. 

Згадка про art.1 ustawy zmienianej - то власне і є USTAWA o repatriacji, оскільки саме її веселозвісний закон від 1-го травня змінює, та її Art.1, а саме:

Art. 1. 1. Ustawa określa zasady nabycia obywatelstwa polskiego w drodze repatriacji, prawa repatrianta, a także zasady i tryb udzielania pomocy repatriantom i członkom ich rodzin. 

2. Repatriantem jest osoba polskiego pochodzenia, która przybyła do Rzeczypospolitej Polskiej na podstawie wizy krajowej w celu repatriacji z zamiarem osiedlenia się na stałe. 

Власне до пункту другого наші справи мають стосунок. І як можна було цього не побачити при виданні рішення запитаю я Вас й сам відповім - для цього потрібно стати urzędnikiem.

UPDATE [2017-10-10]:

Залізна логіка від 2017-10-06 не така вже й залізна. Art. 1 не стосується справ моїх дітей, адже вони не є репатріантами в розумінні закону o repatriacji. Odwołanie подаю, але на перемогу сподіватись марно. Тут і демократичній казочці кінець. Розчарований я цим краєм. Картаю себе, що вирвав дітей з Батьківщини...

UPDATE [2017-12-14]:

Отримав вчора виклик одволавчого відділу з уженду проти справ іноземців донести підтвердження того, що мої дідо та бабця були польської національності. Тобто, ужонд не розглядає справу під призмою порушення права органом першої інстанції, а невідповідності дітей нормам зміненого закону. Це означає, що на 99.(9)% будуть відмови. Хоча, якщо зорганізую спіритичний контакт з бабцьою та дідом, то щось таки  вдасться дізнатись. :)))

UPDATE [2019-11-20]:

Очікувано програв odwołanie, прийшла decyzja na 14-и сторінках. А заворушились лише після листа від юридичного відділу канцелярії Президента Польщі, куди я звернувся влітку (listy@prezydent.pl). Звісно, вони не мають впливу на urząd, але не минуло й двох місяців, як є рішення, хоч і негативне. Тепер, принаймні можна документи забрати. Щодо суду, ще не знаю, радитимусь щодо шансів з юристами. Теж не хочеться час й нерви витрачати даремно.

Генеалогічний пошук в Польщі

Well begun is half done - єдина корисна річ, котру отримав в одному з спам-листів. Схоже, там працюють непогані спеціалісти. Адже важливо людину змусити відкрити той лист, заголовок якого вабить лаконічністю та перспективою, хоч і розмитий тематично. Але нам це підходить для чергової публікації.

В Польщі особисто мною був помічений факт такої собі культурної шляхтецької гордині поміж поляків похилого віку. Часто можна почути, що "от я корінна Варшав'янка, а вони от тут понаїхали...". Під час споглядання одного з багатьох марафонів, мав щастя стояти поруч із одною парою похилого віку. Боже, як же вони сі тішили, коли повз них пробігав учасник в футболці, напис якої свідчив про його варшавську кров, або хоча б тривале експлуатування каналізації цього міста. Але вистачило пробігти повз них якомусь темношкірому, як міміка миттєво змінювалась, а дідусь і взагалі дозволяв собі расистські випадки, імітуючи звуки мавпи. Пам'ятники чи пам'ятнички на кожному кроці, у костелах пам'ятні таблички з іменами загиблих в тих чи інших подіях, в транспорті сторіночки історії, в яких часом і українці з'являються, щоправда у якості поліцаїв колаборантів - посібників німців. Це не ображає і не дратує, а засмучує, бо у нас на цьому місці фіга. Тому і маємо фіги в інших місцях. Але пояснення цьому є - у комсомольців, котрі при владі всі роки незалежності, початок історії, як і в росіян - коли, вибачте, наробив купу, відтоді й почався відлік, навіть, якщо купа впала на золоту монету. От і комсомольці шанують тільки часи, коли їхні батьки-комуністи збагатились за чийсь рахунок чи, навіть, життя.

Щоправда, треба погодитись з тим, що українці ментально, зрозуміло, відрізняються від поляків, ну, і, дякувати Богу, від росіян. Українці багато працювали, працюють і будуть працювати. Ми, наче воли цілої Европи, якщо дещо перебільшити. Це й одна з причин, чому поляки бояться наших заробітчан, бо вони будують Україну в Польщі. Але одну річ я збагнув саме перебуваючи тут. Що це шанування поколінь минувших є дуже важливим зміцнюючим фактором для поколінь прийдешніх через покоління сучасні. Це, якщо хочете, клей часу. Хоч і пізно особисто я перетравив цю істину, не вважаю, що запізно. Хочу й своїх дітей простимулювати взяти участь у цьому сімейному проекті побудови генеалогії. Адже, вивчаючи минуле своїх дідусів та бабусь, вони самі захочуть, аби їхні діти та внуки їх розпитували про життя. А для цього треба щось зробити добре і не зробити злого. Тому, сподіваюсь та молюсь, щоб вони дотримувались певного вектору в своєму житті. 

По великому рахунку, мені з пошуком документів пощастило. Моя двоєрідна сестра зробила титанічну роботу ще кілька років до мого приїзду. Вона здійснювала пошуки старим перевіреним способом - безпосереднім зверненням. Поїхала вона до села, звідки наші дідо та баба були, знайшла родичів, котрі перелякались її приїзду, мабуть, вважаючи, що вона розпочне якісь процеси відшкодування майна. Принаймні, так я гадаю, що суть була в тому. Потім вона поїхала до Urzędu Stanu Cywilnego w Leżajsku, де їй вдалось віднайти значну кількість документів.

Я ж, як людина лінива та трішки більше просунута в технологіях, писав багато мейлів, просто бомбардуючи різноманітні уженди та архіви. Мене здивувало, що у переважній більшості я отримував відповіді. Інколи це були сухі відписки, інколи з затримками, але практично завжди отримав.

З чого почати? Важливо знати, в якій місцевості жила людина. Шукаємо цю місцевість в інтернеті. Потім визначаємо urząd gminy, urząd stanu cywilnego, archiwum тощо. Тоді пишемо культурного листа чи мейла з обов'язковим вказанням зворотньої поштової адреси до кореспонденції. Не знаю, чи до України будуть відсилати листи, але спробувати можна.

Я, наприклад, писав сюди:

Archiwum Państwowe w Rzeszowie
Archiwum Państwowe w Przemyślu
Urząd Miejski w Leżajsku
Urząd Gminy Stary Dzików

Саме в Archiwum Państwowe w Rzeszowie я знайшов документ справи, коли відбирали dowody osobiste (kenkarty). Оплатив тільки 10 zł зі 2-і сторінки фотокопій.

З Urząd Miejski w Leżajsku отримав безкоштовно цілий пакет документів, склавши лише заявку без жодних документів, котрі підтверджують родинний зв'язок:

Wniosek do USC w Leżajsku

Взагалі, я найбільше в захопленні від цього уженду, він для мене є взірцевим серед усіх, з котрими мав справу. Завжди відповідали конкретно і швидко. Дуже адекватні там працівники. Велике їм дякую, якщо вони читають мій блог. )))

Інша справа була, коли писав подібний запит Urząd Gminy Stary Dzików на родичів дружини. Пан уженднік змусив мене вислати йому купу паперів (близько 16 сторінок), котрі підтверджують родинний зв'язок моєї дружини:

а) копії паспорту закордонного;
б) копія свідоцтва про народження;
в) переклад на польську свідоцтва про народження, добре хоч не przysięgłe, то я сам переклад зробив;
г) копії свідоцтва про одруження - бо відбулась зміна прізвища;
д) переклад на польську свідоцтва про одруження - аналогічно сам робив.

Важливо: потрібно вказувати точну дату народження та місце проживання. Не скажу, що це критично, але вони вимагають і це збільшує ймовірність позитивного вишукування. У випадку моєї дружини, то дати виявились у всіх відмінними від тих, за котрими жили її мама, тато, баба та дідо. У всіх, то просто makabra.

Отож, у Stary Dzików таки видали 3-и документи:

1. odpis skrócony aktu małżeństwa діда та баби;
2. odpis skrócony aktu urodzenia тата;
3. odpis skrócony aktu urodzenia мами.

Але одне але: за кожен документ пан з мене збив по 22 zł. Хоч я йому надіслав аналогічну заявку як до Leżajska. 

Висновок один: а) різне трактування законів і\та б) компетенція самих ужендніків.

До архівів теж писав мейли, але по-різному отримував відповіді. З Rzeszowa мейлом, а з Przemyśla - поштою. Спочатку було дивно, бо пишеш мейл, чекаєш тривалий час - ніц. А тут раз і приходить паперова відповідь. Таке собі єднання матеріального й нематеріального. І приємно. А ще з Rzeszowa переслали мій запит до Przemyśla:

Пересилання запиту з одного архіву до іншого

Звісно, з Przemyśla я вже нічого не отримав, бо до того мій аналогічний запит безпосередньо до них вони опрацювали. Власне, отримав від них листи, що нічого не знайшли:

Відповідь з Archiwum Państwowe w Przemyślu

Файний такий лист, з кольоровим гербом. А якщо серйозно, то і відсутність позитивної інформації збагатила мене іншими 2-а цікавими фактами:

1) можна у них працювати в архіві і самому шукати інформацію (обов'язково скористаюсь у майбутньому, коли нагромаджу дані з пункту #2);
2) в кінці вказали інтернет-системи, де можна шукати інформацію.

Другий пункт викликав у мене інтерес, от я і поштурмував пошуковиком. І знайшов суперський ресурс Wyszukiwarka materiałów zdigitalizowanych. Тут є скани з багатьох джерел. Щоправда, є прогалини. Не знаю, чим зумовлені, чи відсутністю документів, чи ще не опрацюванням їх. Побачимо. Я опрацював незначну частину з тих документів, що є там і цікавлять мене. І наразі маю 106 збережених сканів. Але, у зв'язку із цією часовою прогалиною, треба буде дедуктивно визначати далеких родичів. У всякому випадку, імена та прізвища усіх дідів та бабць моїх діда та бабці я вже маю, дати народження деяких з них і, навіть, ще їх батьків імена. Це допомогло мені заповнити потім запит на підтвердження їхнього громадянства - було вже мало незаповнених пунктів. Ось приклад сторінки aktu z księgi:

Скан сторінки aktu z księgi

Звісно, якість буває різною. Інколи почерк читабельний, інколи гірший. А ще варто звернути увагу, що імена записані латиницею. Я інколи користуюсь цим ресурсом для пошуку наших аналогів: 20,000 NAMES.

Можна ще спробувати щось тут знайти. Якісь поради є тут, але не пам'ятаю які: Porady praktyczne dla osób rozpoczynających poszukiwania genealogiczne w Archiwum Głównym Akt Dawnych.

Є ще такий онлайновий пошуковий сайт:
http://www.geneszukacz.genealodzy.pl/

Отож, в якості підсумування. Треба володіти іменами, прізвищами (дівочими в тому числі), датами народження та місцем проживання (народження). Якщо чогось немає не варто опускати руки, а все одно організовувати інтелектуальну атаку на польські інституції - вони за свою роботу отримують гроші й з Unii Europejskiej в тому числі. Вони напишуть, чого їм не вистачає для успішного пошуку. Не варто очікувати відповіді "на вчора", треба попивати чай з м'яти час від часу, нікуди від цього не дінешся.

Імовірно, хтось має свій досвід пошуку інформації в Польських інституціях. Прохання поділитись, не тримати під подушкою, Вам це не допоможе, як і тим, кому Вам шкода подати її.

І наостанок - хай щастить у пошуках! Пишіть коментарі та питання під публікаціями. Я щось міг пропустити, або не описати в силу втоми від вікендового відпочинку.

UPDATE [2016-06-05]
Мало не забув дуже важливу річ. В USC w Leżajsku пані мені повідомила таку річ, що у них періоди зберігання документів. І для актів про народження - це 100 років, а про одруження - 70 років. Оскільки я робив запит у 2015-у, то мені ще пощастило отримати акт про одруження 1935-го року. Не пам'ятаю точно, куди вони потім їх передають. Але, гадаю, у архіви. І чи передають взагалі, чи то просто стосується процесу видавання актів. Але ось так тікає годинник, niestety.

UPDATE [2017-04-03]
Не знаю, чи наберусь коли-небудь сили написати цілу публікацію про цей мій досвід, бо то не надто важливо і не дало результату. У серпні 2016-го я подав вньосек до IPN (Instytut Pamięci Narodowej). Хотів, аби вони віднайшли ті, відібрані у моїх діда й бабці, кенкарти, чи доводи особісті. Адже десь вони мали зберігатись, якщо їх, звісно, не знищили, аби обрубати історичний корінь. Процедура подачі проста, вньосек є в них на сайті. Після 6-и місяців отримав повідомлення про продовження ще на місяць розгляду справи, а по тому місяці - відповідь, що нічого не знайшли. Шкода.
Може, комусь вдалось віднайти такі документи, котрі відбирали при виселенні? Поділіться, й Вам віддасться сторицею, якщо не тут, то там. А, якщо не там, то ніде, тобто всюди.